Я вже два тижні готую їжу лише для себе та для дітей. Чоловік обіцяв мити посуд після нічних походів до холодильника і не зробив цього. Ось я вирішила його провчити. Не розуміє по-доброму, отже, використовуватимемо радикальні методи

Я в декреті. Усі домашні обов’язки та виховання дітей на мені. За ці п’ять років я вже видихнулася і мріяла про момент, коли вийду на роботу. Чоловік сам забезпечує сім’ю, але не надто напружується. Якби ми не здавали мою квартиру в оренду, жилося б нам несолодко.

Неперервне прибирання і готування мені вже набридли. Старший син хоч і пішов у садок, але часто хворіє, тому сидить удома, а за ним і малюк заражається. А я думаю, пояснювати не треба, як це з двома дітьми, що хворіють, вдома сидіти.

Чоловік живе своїм життям і взагалі не напружується. Він відсипається до обіду, а потім опівночі біля холодильника тусується. Коли я виходжу вранці на кухню, хапаюся за голову. Крихітки, залишки їжі, повна раковина посуду. Ми мільйон разів обговорювали цю тему, але, певне, людина не розуміє, що я не залізна. У такі моменти мені хочеться його розбудити та відправити прибирати.

Нещодавно мій терпець увірвався, і я закотила йому скандал. Він прикривався тим, що не хоче будити нас і гриміти посудом. Ага, мікрохвильовкою плескати – це нормально, а ось посуд помити ніяк не можна. Дивне у нього дотримання “тихої” години.

Кухня у нас маленька, розвернутисяся ніде. Щоб приготувати сніданок, треба прибрати весь цей брудний мотлох. Я думала, залишити так йому, щоб він повернувся ввечері з роботи і взявся за прибирання, але мені буде не зручно.

Загалом знайшли ми компроміс. Він пообіцяв мити за собою посуд. Якщо не дотримається обіцянки — я не готуватиму для нього. Перші дні все було ідеально, а потім чоловік знову розслабився.

— Я так хотів спати, зовсім забув про посуд, — виправдовувався чоловік.

Я поставилася з розумінням, адже ми всі люди. Один раз можна пробачити. Але потім він взагалі забув про свою обіцянку. Ці казуси мене почали напружувати, тому я вкотре порушила цю тему. Я запропонувала йому піти в декрет, займатися домашніми справами, а я на роботу піду, повертатимусь додому на все готове.

Коли вкотре на кухні я побачила гору брудних тарілок, вирішила приготувати сніданок для всіх, крім чоловіка. Холодильник був порожнім, а за продуктами я не поспішала йти. Хоче їсти – нехай мчить у магазин.

Чоловік закотив очі та пішов на роботу голодний. Ось уже другий тиждень він харчується напівфабрикатами, ще свекруха йому лотки з їжею передає. Замість того, щоб вставити синові мізки, вона йому потурає. Подивимося, на скільки його вистачить, але я не маю наміру здаватися.