Ти 2 роки нічого не робила, лише з дитиною грала у декреті. Тепер настав час відпочити, втомився вас на собі тягнути

Щойно вдалося прилаштувати Василька в ясельки, Таня одразу ж кинулася на роботу. Так, нехай йому всього два роки, але як вдало місце звільнилося прямо поряд з будинком!

– Хто знає, — рішуче заявила вона Дімці, — коли наступного разу така нагода підвернеться? Садок відмінний, на роботі я домовилася про часткове віддалення. Якщо зараз вийду, не доведеться наново кваліфікацію підтверджувати, у зарплаті не втрачу.

– І так не втратиш, права не мають.

– Наївний ти, – посміхнулася Таня. — У зарплатні не втрачу, звісно. У преміях втрачу, у можливостях… Ніби не знаєш, як усе влаштовано.

Діма спочатку шаленів, він і сам не помітив, як йому сподобалося бути главою сім’ї. Таня з декрету не дорікала йому невеликою зарплатою, була щаслива і їй. Самої нічого було пред’явити.

Але щойно вона прийшла додому з авансом, у нього дозрів план. Дружина завжди заробляла рівно вдвічі більше за нього. І в Дімки щось клацнуло: раз на його зарплату викручувалися, на зарплату дружини теж викрутяться, і навіть йому на чіпси лишиться.

У нього на роботі йшли скорочення, але його хотіли залишити, молодого батька. Але він помітився, заради такої справи навіть сам написав заяву, залишившись без виплат:

– Ось ще, буду я з ними боротися! Не пропадемо, Танюха! — брехав він дружині, відводячи очі.

Таня думала, чоловік шукатиме роботу: адже їх тепер троє, а не двоє. Дитина вимагає видатків більше дорослого: і одяг міняй, і їсти йому потрібно правильно. Але чоловік заявив:

– Ти два роки розслаблялася в декреті, от і нічого мені тут пред’являти. Тепер і я хочу полежати на дивані.

А Таня лікті кусає: весь декрет вона примудрялася не лише тягнути на собі господарство та дитину, а й заробляла в інтернеті. Купувала продукти, дитяче, білизну, косметику та навіть подарунки чоловікові, його зарплати ледь вистачало сплатити за комуналку. Мовчки, щоб він повірив, що мужик та здобувач. Ось він і повірив…