Мамина сестра вважає, що я нагла і меркантильна, бо не захотіла виконувати її новорічне замовлення безкоштовно

Я вивчилася на кухаря, ще під час навчання почала підробляти. Зрозуміла, що хочу займатися чимось іншим і вирішила піти в кондитерську справу. Їздила в різні міста на майстер-класи від відомих кондитерів, багато навчалася в інших професіоналів, витрачала на навчання, курси та підвищення кваліфікації майже всі свої заощадження.

Чоловік мене дуже підтримував, він бачив, як мені подобається ця справа і як у мене горять очі. Зараз я працюю домашнім кондитером, роблю торти та десерти на замовлення. Думаю, що завдяки тому, що я постійно вдосконалюю навички, у мене завжди багато клієнтів, а перед святами особливо велике навантаження.

Найцікавіше, що близькі друзі та близькі родичі, яким я не проти зробити велику знижку або подарувати щось просто так, ніколи не приймають у мене нічого безкоштовно.

– Це твоя робота, ти витрачала на це свого часу, гроші, я не можу тобі не заплатити, – завжди каже мені сестра, коли замовляє в мене коробочку тістечок чи якісь інші десерти.

Батьки чоловіка теж завжди роблять замовлення завчасно і, хоч би як я намагалася запропонувати хоча б знижку, вони відмовляються і платять повну вартість.

– Ти так багато працюєш, стараєшся. Ми краще в тебе щось купимо щось, що зроблено з душею, ніж у магазині, – каже мені свекор.

Так справи тільки з близькими людьми, а ось, на жаль, деякі родичі думають інакше.

Сестра моєї мами та її дочка з чоловіком та дітьми нещодавно перебралися до нашого міста через роботу чоловіка дочки. Друзів та знайомих, природно, у них поки що не так багато, тому ми намагалися завжди приділити їм увагу.

Як тільки мамина сестра, тітка Галина, дізналася, що я кондитер, одразу пішли вигуки про те, що, мовляв, як добре, тепер на свята завжди можна бути спокійною щодо солодкого столу. Усі посміялися і на цьому все скінчилося.

Але, як виявилось, ніхто й не думав жартувати. Через кілька тижнів після їхнього переїзду у онука тітки Галі був день народження. За день до свята вона зателефонувала мені з проханням спекти тортик для онука. Але не простий, а красивий і великий, бажано двоярусний, з його улюбленими героями з мультика та ще більшу коробку тістечок.

– Вибачте, але за всього мого бажання я не зможу зробити те, про що ви просите. Вже дуже мало часу лишилося, я не встигну зробити таке оформлення. Зазвичай мені такі торти замовляють за тиждень до урочистостей, – пояснила я, – давайте я зроблю вам невеликий, але смачний торт із нескладним декором.

Судячи з голосу, тітка Галя не дуже зраділа такій відповіді. Але найбільше вона дивувалася, коли я озвучила їй суму замовлення.

– Ну взагалі-то ми тільки недавно переїхали, у нас кредит, ремонт треба робити … З роботою поки що туго, – почала вона мимрити мені в трубку.

Не зрозумійте мене неправильно, але у мене ніколи не було ситуацій, коли я вмовляю клієнта заплатити за його замовлення. Можливо, тут я була не права, але тоді я подумала, що все-таки родичі, увійду в їхнє становище і сказала, що нехай торт буде подарунком від мене на день народження для її онука.

Коли я привезла торт, мені ніхто навіть «дякую» не сказав. Подивившись на торт, маленький іменинник лише запитав у своєї мами, чому це на ньому немає фігурок із його улюбленого мультфільму і сказав, що торік торт був красивішим. Мені стало дуже прикро.

Я вирішила не псувати людям свято, сама винна, що таке припустила, але твердо пообіцяла собі, що вдруге я не зроблю такого атракціону щедрості, бо люди цього зовсім не цінують.

Днями мені знову зателефонувала тітка Галя, попросила спекти торт до новорічного столу. Коли вона почула про передоплату, то знову почала мямлити щось там про кредити та відсутність грошей.

– Вибачте, але я так не працюю. У мене зараз перед святами дуже багато замовлень, – сказала я.

– Невже ти з родичів братимеш гроші за якісь там тортики? Не думала я, що ти така нагла і меркантильна! – Заявила мені тітка Галя і кинула трубку.

Через якийсь час мені зателефонувала мама. Виявилося, що тітка Галя прибігла до неї скаржитися на таку нахабну і невиховану доньку, яка зовсім не цінує сімейних зв’язків, вимагає гроші з родичів за те, що, на її думку, для рідних людей взагалі-то має робити безкоштовно. Мама вмовляла не кривдити її сестру і все-таки зробити торт.

– Якщо тобі так важливо, давай я тобі заплачу, – запропонувала мама.

– Мамо, зрозумій, я завжди можу увійти в становище, але так нахабно з собою поводитися я не дозволю, – відповіла я.

Мама, начебто, спробувала спокійно пояснити всі тітці Галі, але у відповідь почула лише лайку та звинувачення, що вона не так мене виховала.

– Тобі що так складно було торт для неї зробити? Тепер ще й я з нею посварилася, а все через твої принципи, – з гіркотою в голосі сказала мама.

Я вважаю, що все зробила вірно. Будь-яка робота має оплачуватись. Якби родичі не поводилися так нахабно, я б зробила знижку або попросила б заплатити тільки за використані продукти, але через ось такого відношення більше я для них працювати точно не стану.