Чоловік завжди економив на подарунках для моєї мами, але тепер подарунки вибираю я. Чоловікові чомусь не сподобалося

Заміжня я чотири роки, три з яких провела в декреті. Але півроку тому я з нього вийшла нарешті і стала заробляти. Раніше цим міг похвалитися лише чоловік.

За час декрету у нас із чоловіком майже не було сварок. Більшість із них виникала з приводу подарунків.

– Працюю в сім’ї один я, гроші мої. Тому і питанням подарунків теж займатимуся я. А то дай тобі волю, ти нас по світу пустиш зі своєю щедрістю, – одразу позначив чоловік. Мені було прикро, але я промовчала.

Чоловік насправді сам займався вибором подарунків. Зі мною він не радився, я дізнавалася про те, що даруватимемо, як про факт. І почала я помічати, що подарунки для своєї мами чоловік купує хороші, а для моєї – завжди якась нісенітниця. Ну, порівняйте самі – своїй мамі кухонний комбайн за п’ятнадцять тисяч, а моїй каструлю за тисячу. Дуже відчутна перевага, правда?

– Ти поки що сидиш у декреті, а заробляю один я. Тому грішми розпоряджаюсь я. Логічно ж, що своїй мамі я хочу зробити кращий подарунок. Працюватимеш – даруй своїй мамі, що хочеш, – відрізав чоловік.

Мене дуже образило таке ставлення. Моя мама нічим не заслужила такого відношення. Вона грубого слова йому ніколи не сказала, не лізла в наші стосунки і взагалі поводилася завжди максимально коректно. І подарунки чоловікові дарувала нормальні, а не шкарпетки з піною для гоління.

– Не загострюй, – умовляла мене мама. – Ну, подарунок і подарунок. Я ж не бідую, сама куплю, що треба буде. Не сварся з чоловіком, тим більше через таку дрібницю.

Для мене це дрібницею не було, але я вирішила послухати маму та не загострювати конфлікт. Тим більше, що в решті питань у нас із чоловіком усе було добре. Він не економив на мені чи дитині, допомагав по дому і не дорікав, коли я не встигала приготувати чи поприбирати.

Хоч більше я тему подарунків не порушувала, але запам’ятала. Після нашого першого скандалу нічого не змінилося – мамі чоловіка відмінний подарунок, моїй – ну ви зрозуміли.

Півроку тому я вийшла із декрету. Дитина пішла в садок, моя мама вийшла на пенсію і сказала, що страхуватиме мене. Я стала семимильними кроками надолужувати втрачене на роботі. За час декрету я, таке відчуття, взагалі забула все.

Але оскільки я не переживала за дитину і мені не потрібно було зриватися до дитячого садка за першим дзвінком виховательки, нагнала я все дуже швидко. І навіть перегнала. Все-таки, коли довго займаєшся одним і тим же, око замилюється. Я ж за три роки “очі протерла”.

На початку грудня я отримала велику премію та підвищення. Начальство оцінило і мою працездатність, і ентузіазм, і те, що я не втікаю постійно з роботи до дитини.

Мій кар’єрний зріст співпав зі звільненням чоловіка. Справи фірми йшли добре, але після реорганізації, яка була влаштована новим власником, посада чоловіка потрапила під скорочення. Його розрахували та випроводили.

Для чоловіка це не стало несподіванкою, інформація про те, що буде саме так, була. Тому він надивився собі нове місце, але, звичайно, у зарплаті він поки що втратив. На ту ж посаду його не взяли, він мав показати свою компетентність.

Тепер у нас виходило, що я заробляла більше. Коли постало питання щодо подарунків, я сказала, що сама займуся цим питанням. І зайнялася. Мамі купила путівку до санаторію, а свекрусі набір хороших лазневих рушників.

Я не приховувала від чоловіка, що дарую своїй мамі. Навіщо? Я навіть пояснила, чому саме такий розподіл.

– Моя мама допомагає мені, страхуючи з дитиною. Твоя ж мама жодного разу не запропонувала посидіти з онуком. У неї своє життя? Добре, не маю нічого проти. Але моя мама втомилася, їй треба відпочити, тож вона поїде до санаторію.

Чоловік не дypень, він чудово зрозумів, що це пoмcта. Сказав, що своїй мамі він подарунок придбає сам.

– Як хочеш, – знизала плечима я. – Але ти не забув, що тобі ще дитині подарунок купувати, та й мені було б непогано.

Це був удар нижче пояса, але чоловік це заслужив. Якщо він скаже, що все зрозумів і вибачиться, то я без проблем переживу відсутність подарунку собі на новий рік або сама докуплю щось у подарунок свекрусі. Але поки що цього не сталося.

Мама переживає, що роблю некрасиво, адже у чоловіка зараз непростий період. Що ж, декрет для мене теж був непростим періодом, мені теж було неприємно і чоловік не міг цього не знати.

Тут два варіанти: або чоловік все усвідомлює і ми житимемо нормально, або він буде скандалити, ображатися і ми poзлучимося. Вибір лише за ним. Це принципове питання, тому що хочу ще одну дитину, а повторення попереднього декрету мені не хочеться.