Втомилася жити з дочкою. Їй тридцять років, а вона все ще не з’їжджає
Втомилася жити в одній квартирі з власною дорослою дочкою. Так, уявіть собі, так теж буває. Дорослі діти, як я думаю, повинні жити окремо. У неї є всі можливості побудувати нормальне життя, але вона не хоче зайвий раз напружуватися. А мені вже набридло ділити з нею квартиру, ніякого особистого життя.
Дочці зараз буде тридцять років, а вона навіть не збирається починати будувати якесь своє життя. Ми живемо в двокімнатній квартирі, у кожної своя кімната, але все одно незручно, мені не вистачає особистого простору. При цьому у дочки є можливість почати самостійне життя.
Квартира, в якій ми зараз живемо, купувалася мною, ще коли дочка була маленька. Я тоді продала батьківську однокімнатну, влізла в борги, але зробила все, щоб у нас з дочкою був у кожної свій особистий простір. Більшу частину життя я працювала на перспективу. Зараз у мене на рахунку лежить сума грошей, якої вистачить або на маленьку студію, або на внесок по іпотеці.
Дочка про це знає, я не раз їй пропонувала потурбуватися своїм житлом, але її все влаштовує. А ось мене ні. Дуже хочеться пожити вже для себе, ні під кого не підлаштовуючись. Але поки не виходить, у нас з дочкою дуже різні ритми життя. Мене це напружує, а ось її ні.
Я за природою жайворонок. Годині о десятій вечора мене вже валить з ніг, у дочки ж в цей період починається основна активність. Але різниця в тому, що якщо я вранці включаю воду, гримлю посудом і сушу волосся феном, то дочка навіть на інший бік не перевернеться, спить як yбитa, а ось я сплю дуже чуйно, якщо прокинусь, то потім буду довго ворочатися.
Дочка працює з дому, я ходжу на роботу. Побути вдома одній майже не вдається, а часом дуже і дуже хочеться. Але дочка воліє не виходити зайвий раз з квартири. Коли вона раз у пару місяців їде на зустріч з друзями, у мене просто свято якесь. Мені не вистачає відокремленості.
До того ж я ще нестара, мені буде всього п’ятдесят один рік, можна б і особисте життя налагодити, але якось при дочці незручно це робити. Свого особистого життя у неї немає, якщо тільки десь на просторах інтернету.
Пробувала їй говорити, що потрібно б їй вже почати жити самостійно, але вона тільки знизує плечима – її все влаштовує. Звичайно, влаштовує. Мати прибирає, мати готує. А дочка дай Бог, якщо свої речі в прання закине, вже свято.
Сестра моя, якій я періодично скаржуся на життя, проблеми не бачить. Каже, що якщо я так втомилася, то можу взяти гроші з рахунку і сама купити собі студію або взяти іпотеку. Відмінна порада! Я всю молодість горбатилася і обживала одну квартиру, а тепер всю зрілість до старості буду робити те ж саме на новому місці!
Таке в мої плани точно не входить. А як вирішити це питання по-хорошому, я не знаю. Що має статися, щоб дочка заворушилася? Дочка в квартирі навіть не прописана, її у себе прописала бабуся по батькові, коли вони вставали на чергу на розширення житла.
Тобто, по суті, я можу її просто виселити, але це самий крайній варіант, тому що після такого навряд чи ми будемо спілкуватися, а я все-таки свою дитину люблю.
Ніяк не збагну, як вирішити цю головоломку, щоб всі залишилися в плюсі і зберегли хороші стосунки.