Людмила оформила заповіт на нерідну доньку, а рідній залишила записку

У Людмили було дві дочки – рідна Світлана і нерідна Оксана. Незалежно від цього, до обох вона ставилася однаково, намагаючись приділяти увагу, дарувати любов і ні в чому не обділяти.

Після своєї смepтi жінка залишила заповіт, з яким дівчата прийшли ознайомитися до нотаріуса. І тут на них чекав один дуже несподіваний сюрприз. Все своє майно Людмила віддала Оксані, а Світлані залишила лише записку.

Прийнято вважати, що до своєї дитини батьки завжди відносяться набагато краще, ніж до чужої. Однак історія Людмили повністю спростовує цю стереотип. А все тому, що рідні діти не завжди ставляться до батьків належним чином. Іноді буває так, що, вступивши в самостійне життя, вони забувають про них. В результаті в старості батьки стають самотніми і нікому не потрібними.

Але хоч і дуже рідко, трапляється так, що нерідні діти стають єдиною підтримкою і опорою для батьків. Вони надають набагато більшу підтримку, ніж рідний син або дочка. Саме так і сталося з Людмилою. Вона виявилася не потрібна Світлані, а доглядала за нею в старості Оксана.

Чоловік Людмили рано пiшoв з життя, тому тривалий час їй доводилося ростити дочку самій. Максим також oвдoвiв і самостійно виховував семирічну Оксану. Він був звичайним сільським мужиком, але руки у нього були золоті.

Люблячий батько всі зароблені гроші витрачав на дочку, намагаючись зробити так, щоб вона ні в чому не мала потреби. І ось одного разу вона запитала тата, чи не може він купити маму. Максим оторопів і не знав, що відповісти. Але задумався про те, що буде непогано, якщо у Оксани з’явиться мама.

Максим і Людмила познайомилися випадково. Одного разу він ремонтував вікна в її будинку і під час роботи дізнався, що її чоловік давно пoмep і є дочка. Він не взяв грошей з самотньої жінки, а через тиждень прийшов до неї з інструментами і відремонтував все, що тільки зміг, абсолютно безкоштовно.

Людмила була вражена виконаною роботою і сказала, що навіть не знає, як зможе віддячити йому. На це Максим сказав: «Просто стань мамою для моєї Оксани, а я стану татом для твоєї Свєти».

Вона думала недовго, перш ніж погодитися. Максим був дуже простий і працьовитий, та й дівчатка до того моменту вже встигли подружитися. Ось так в її житті і з’явився другий чоловік і ще одна дочка, яка в майбутньому стане набагато ріднішою, ніж власна. Але тоді вона ні про що навіть не здогадувалася. Домовилися, що жити будуть в будинку Людмили.

Нерухомість Максима продали, а на отримані гроші поставили пам’ятники, а також зробили прибудову до нинішньої хаті, яка перетворилася в справжні хороми. Жили добре, весело і дружно, їм заздрили всі сусіди. Але не все було так добре, як здавалося на перший погляд.

Щоб прогодувати сім’ю, Максим кожен день важко працював. Через це додому повертався пізно і не помічав, що атмосфера в сім’ї змінилася. Його Оксана часто була заплаканою, але батько думав, що це всього лише дитячі істерики. Але в один з вечорів дочка запитала його: «Тату, а чому мама до Свєти відноситься краще, ніж до мене?»

Максим не знав, що сказати, і вирішив про все поговорити з Людмилою. Останнім часом він і сам помічав, що Світлана постійно ходить в новому одязі, а от Оксана доношує за нею старі речі. Але минали дні й тижні, а розмова так і не складалася.

Одного разу Максим вирішив спиляти в саду старе дерево. Але під час роботи він впав. Він не зміг вuжuти. Його cмepть стала сильним ударом для Людмили, а Оксана стала сиротою, але жінка продовжила піклуватися про неї.

Йшли роки, і дівчатка росли. Після закінчення школи Світлана вступила до інституту, а Оксана пішла працювати на місцеву фабрику. Людмила хотіла, щоб і вона отримала добру освіту, але знаходила собі виправдання в тому, що фінансово просто не потягне навчання двох дівчаток.

Протягом першого року після закінчення школи дівчата вийшли заміж і пішли жити окремо від Людмили. Вона залишилася одна, нікому не потрібна і самотня. Через кілька років почалися проблеми зі здоров’ям, і жінка опинилася в лікарні. За лікування платили дочки, а після виписки Оксана забрала її до себе, щоб забезпечити належний догляд.

Але нічого не допомагало, і Людмилі з кожним днем ​​ставало тільки гірше. Щоб не завдавати нерідній дочці незручностей, вона повернулася в село. Незабаром приїхала Світлана, але не з метою поцікавитися станом здоров’я, а за грошима, які витратила на лікування.

Через тиждень приїхала Оксана. З порога Людмила запитала її: «Ти теж за грошима?» Але дівчина навіть не зрозуміла, про що йде мова, адже вона дійсно приїхала провідати матір. Більш того, вона навіть залишила їй гроші. А коли Людмила знову захворіла, то забрала її до себе, де вона і дожила до кінця своїх днів.

Коли Світлана та Оксана прийшли до нотаріуса, то дізналися, що все своє майно Людмила заповіла прийомній дочці. Рідній же вона залишила лише маленьку записку: «Будь щаслива і не згадуй мене злим словом. Я вдячна Господу, що покидаю цей світ без боргів дочки ».

Ось так іноді складається життя. Тому кожному з нас потрібно дуже добре задуматися про те, як ставитися до своїх батьків.