Все життя рахувала кожну копійку і економила на собі. А потім знайшла заначку чоловіка
Ми з чоловіком живемо разом уже 30 років. Колись ми влаштувалися на одне підприємство і продовжили на ньому працювати, так триває і донині.
Варто сказати, що заробіток у нас не такий великий, як того хотілося б. Іноді трапляється так, що грошей не вистачає катастрофічно, але і в такі моменти ми завжди знаходили вихід.
Та й насправді зараз мало кому добре, тому я навчилася всіляко економити, відкладати буквально кожну копійку, хай і не зайву. Саме тоді, незважаючи на повну бідність, ми змогли поставити на ноги дітей, дати їм освіту. Все завдяки тій самій економії.
А не так давно Ігор, мій чоловік, заявив, що йому варто влаштуватися на другу роботу, щоб змінити хоч щось у нашому житті. Мовляв, діти вже дорослі, живуть окремо, а ми заслужили спокійну і забезпечену старість. Я намагалася відрадити чоловіка, але він все одно прийняв рішення без моєї участі.
Одного разу, коли Ігор якраз був на другій роботі, я затіяла прибирання по всій квартирі. Пам’ятаю, як зараз, що це був суботній день. Я полізла на горище, там, як і всі інші люди, ми зберігали старий, непотрібний мотлох. І зовсім випадково я знайшла невелику шкатулку, яка раніше належала бабусі Ігоря.
До слова, я бачила її і раніше, ось тільки в якийсь момент вона немов пропала. Це була не найцінніша річ, тому я в принципі і не помітила таку пропажу. Коли я тільки відкрила скриньку, то побачила там гроші, причому немаленьку суму. Там траплялися навіть великі купюри, які я бачила в житті не часто.
Спочатку я просто повернула назад все, що знайшла, шкатулку залишила в спокої, просто не повіривши своїм очам. А вже через тиждень сусідка сказала мені, що бачила Ігоря з блондинкою.
І тоді моє серце мало не зупинилося. Може, він збирає на подарунки коханці або збирається потім піти до неї? Або просто збирав для нашої старості?