На батьківських зборах один з батьків образив професію вчителя: відповідь педагога змусила його почервоніти

Робота вчителем у школі – це покликання. Проте деякі успішніші (як їм здається) люди часом про це забувають. Саме така історія сталася в одній чеській школі. Вчителька не розгубилася, чітко окреслила свою позицію та захистила честь професії.

У ході батьківських зборів виникає багато запитань. Не всім батькам подобається вислуховувати інформацію про провини своїх дітей. Так сталося, коли одному з батьків, генеральному директору великої компанії не сподобалося, що сказала класна керівниця. Щоб висловити своє невдоволення, він сказав:

– Чому взагалі може навчитися дитина від того, хто не вибрав у житті нічого кращого, ніж стати учителем у школі?

Ось ви, юрист чи економіст за фахом, згодні з цим?

Вчителька на ім’я пані Ганна не розгубилася і чесно відповіла на випад:

– Ви хочете дізнатися, що я роблю? Я роблю так, що діти працюють більше та старанніше, ніж вони можуть собі уявити. Я хвалю навіть на неповні відповіді, щоб малюки відчували себе переможцями. Я роблю так, щоб непосидючі шибеники 45 хвилин сиділи в тиші і старанно вчилися. До речі, ви, дорослі люди, не можете всидіти на місці і 5 хвилин без того, щоб не залізти у свої гаджети.

Чи бажаєте ви знати, що я роблю ще? Я навчаю дітей бути допитливими та ставити запитання. Я вчу їх вибачатися. Я навчаю їх повазі до себе та відповідальності за вчинки, які вони роблять. Я навчаю їх писати від руки та на клавіатурі, щоб вони могли висловити свої думки та почуття. Я навчаю дітей використовувати та розвивати пам’ять, адже Бог дав нам мозок, а не калькулятор.

Я роблю все для того, щоб діти відчували себе в класі безпечно та комфортно. Зрештою, я даю їм зрозуміти, що якщо вони будуть розвивати свої таланти і прислухатися до себе, вони точно досягнуть успіху в житті та кар’єрі.

На завершення своєї промови вона додала:

– А коли люди засуджують мене за те, що я роблю, я не звертаю на них уваги, тому що такі закиди говорять лише про невігластво. Я готую ваших дітей стати новими генеральними директорами, інженерами та лікарями. А що ви робите, пане директоре?