Вибагливий наречений 60-ти років: що йому приготувати на вечерю, щоби не передумав одружуватися?
“Дівчатка, я не знаю, що готувати!” – Таке повідомлення від Лариси з’явилося в групі, де вона спілкується з подругами.
У середньому «дівчаткам» було під п’ятдесят, а дружити вони почали ще зі студентських часів. Лариса давно була в розлученні, але нещодавно зустріла чоловіка, і особисте життя пішло на лад. Чоловік був інтелігентний, але веселий, у свої 60 добре виглядав, а вік більше видавала благородна сивина у волоссі.
Судженого звали Володимир і доглядав за Ларисою він красиво – тричі відвів даму в ресторан, і та була в захваті, адже вперше у своєму житті спробувала устриці. Ще на одне побачення пара вибралася на балет, а на інше до театру.
Не минуло й двох місяців з моменту знайомства, а Лариса вже закохалася як дівчисько. Чоловік здавався з усіх боків позитивним – балет любить, грошей на добрі заклади не шкодує.
Подруги трохи кепкували над запізнілою романтикою в житті Лариси, але більше раділи. Життя з першим чоловіком у неї було не простим, розлучення переживало складно, заслужила своє жіноче щастя.
Минуло лише два місяці і ось, у загальному чаті з’явилися перші сигнали тривоги від Лариси. Володимир Іванович вважає, що цукерково-букетний період можна згортати і замість спільного походу до ресторану попросився до подруги на вечерю. Попередньо гість уточнив, що давно не їв смачної домашньої їжі.
Лариса за своє життя звідала чимало, тож готувати вміє практично все. Свого часу доводилося і котлети з моркви смажити та супи з нічого варити. Більше того, на початку 90-х медсестра Лариса перевчилася на кухаря. Не шеф, звичайно, і в ресторанах не працювала, але готувати і вміє, і, що головне, любить.
Ось з усіх цих причин повідомлення з проханням про допомогу і стало несподіваним.
Прояснилася ситуація майже одразу, коли Лариса почала писати список заборон та рекомендацій, отриманих від Володимира Івановича. У списку значилася алергія на горіхи та печія через помідори, заборона на молочні продукти та попередження про шкоду солі, крім хіба що слабкого розчину рожевої гімалайської.
У можливості потрапити на стіл було відмовлено будь-яким сирам та багатьом овочам – картопля, перець, огірки, капуста та селера були звинувачені у провокуванні нападів метеоризму.
Не менш ретельні інструкції стосувалися і м’яса. Загалом, м’ясо — це добре, але тільки не свинина і яловичина, це жорстке, курку теж брати не варто, вона якась нудна. Рибу на стіл не ставити, з дитинства її Володимир Іванович не їсть.
“Я можу парові котлети з кролика зробити і пюре з броколі” – несміливо запропонувала Лариса.
«Ну що за меню для дитячого садка?» — чинив опір Володимир Іванович. -«У нас святкова вечеря, постарайся, зроби щось дивне.»
Чим дивувати Лариса так і не придумала і вирішила винести питання на колективне обговорення подруг.
Першою зі ступору, спричиненого списком заборонених продуктів, вийшла Валя. Відповіла вона у властивій їй веселій манері:
– Це треба таке, щоб він зміг прожувати, переварити і при цьому не подавився? І ще неодмінно з креативно та урочисто? Може ти йому приготуєш театральний номер? А каструлі бруднити не треба, їжу нехай свою приносить, він бачити тільки глюкозою з крапельниці і харчується.
Коротшою, але й різкішою виявилася Рая:
– Ларисо, такі не лікуються. Нема чого з ним возитися, вік уже не той, пішли ти його і живи спокійно.
Лариса на подруг розсердилася, адже їй пораду з готування потрібна, а вони нареченого засуджують.