Ми власним коштом тітці допомогли облаштувати будинок, побудувати лазню. А потім побачили його на продажі

Крім мене, племінниці, у тітки є дві рідні сестри. Одна з них – моя мама, а друга – молодша. Разів десять Тітка Тома побувала заміжня, але дітей так і немає у неї своїх. Останнього чоловіка не стало років десять тому і після нього вона більше не виходила заміж. На сьогоднішній день їй 78 років.

Жили вони в старенькій хатці в селі, в якій не було ніяких зручностей. Всі зручності були на вулиці, включаючи воду. А будинок складався з кімнати та кухні.

Чоловік у неї був чоловік з гумором, таких називають душею компанії. Часто приїжджали до них у гості. Живемо за 150 км від їхнього села. Молодша сестра живе в Італії. Зв’язок вони підтримували за допомогою телефону та іноді розмовляли скайпом.

Коли дядька не стало, нам довелося їздити ще частіше. За свої гроші купували вугілля та дрова. Допомагали з городом, але з нього нічого не брали, бо є своя дача. Багато разів пропонували тітці переїхати до нас, але вона категорично була проти того, щоб жити у місті.

Згодом провели до будинку воду, газ, зробили санвузол та інше. Для цього довелося прилаштовувати кімнату. Ще збудували нову лазню, замінили дах. Щоби все це зробити, довелося продати кімнату. Тітка Тома сказала, що на подяку оформила заповіт на наших дітей.

Так і їздили до неї постійно, поки наприкінці літа нам не зателефонувала тітка. Вона сказала, що переїхала до сестри і збирається там залишитися назавжди. Як же так? Майже не спілкувалися, а тут взяла та переїхала. Що з будинком? Нехай стоїть, сказала вона нам.

Я теж думаю хай стоїть собі. Раптом вирішить повернутись. У тієї сестри є своя сім’я – чоловік та доросла дочка, яка має свою сім’ю. Живуть вони усі разом.

Ми мали ключі від її будинку. І ми вирішили у вихідні з’їздити і перевірити, як справи. Зрозуміло, що ключ не підійшов до замку. Замок змінили, а на паркані красувався напис: «Продам».

Їдемо додому, я вмикаю комп’ютер і знаходжу на сайті дім тітки. Коштує 30 тисяч та вказано номер ріелтора. Зателефонувала, але будинок уже продано, пояснила ріелтор.

Тітці я не дзвонила, бо прикро стало. Якби не наші вкладення, то будинок не коштував би й 20 тисяч.

Сама тітка зателефонувала через кілька тижнів і повідомила, що продала будинок. Ці гроші хочуть додати Олексію на квартиру. Олексій – син сестри, до якої поїхала тітка. Я просто поклала слухавку. Мій чоловік ще не знає, що сталося, навіть боюся, як він на це відреагує.