Ніхто не приходив до старенької Маргарити до будинку для людей похилого віку, поки вона не успадкувала півмільйона. Але старенька всіх перехитрила

Маргарита Макарівна завжди була надзвичайно активною жінкою. Встежити за нею було дуже важко. Окрім роботи на хлібозаводі, жінка встигала відвідувати спортивний зал, співати в ансамблі та займатися громадською діяльністю. Такою вона була замолоду і такою ж залишалася, коли народила доньку Світлану.

Батько Свєточки надто рано вирушив на небеса, але Маргарита Макарівна справлялася за двох.

Не стала зменшувати темпи Марго навіть на пенсії. Занять для неї знаходилося, прямо скажемо, дуже багато. Світлана дивувалась, як мама примудряється навіть якомусь меценату допомагати. Пенсіонерка агітувала громадськість приєднатися до умов мецената, щоб розвивати місцеву культуру.

Вічна зайнятість мами згодом почала лише дратувати Світлану. Їй здавалося, що жінки в такому віці повинні хіба що в’язати шкарпетки та за онуками дивитися. Проте Маргарита вважала зовсім інакше. Через це сварки між матір’ю та донькою були частим явищем. Олії у вогонь підливав чоловік Світлани Євген.

Він був переконаний, що Маргарита Макарівна повинна переписати свою квартиру на молоду сім’ю і нарешті заспокоїтися. Крім того, Євген любив зазирнути на дно склянки, а також набрав боргів. Чоловік розраховував, що квартиру можна буде продати та частково покрити борги.

Марго стояла на своєму. Вона не схвалювала вибір дочки, про що не соромилася говорити прямо. Зять же не соромився лаяти тещу на всі лади, як міг. Світлані іноді здавалося, що вона збожеволіє. Але вирішив ситуацію один дуже сумний випадок. Якось узимку Маргарита Макарівна впала і зламала ногу.

Для Світлани та Євгена це стало подарунком небес. Тепер їхня «улюблена» мама не могла активувати, вчити їх життю і скрізь намагатися наводити свої порядки. Вони подметушилися і сплавили стареньку в будинок для людей похилого віку. Марго і рада була б відмовитись, але сили були нерівні. Хвора нога не дозволяла їй боротися так, як раніше.

Протягом 5 років, що Маргарита Макарівна провела в будинку для літніх людей, дочка і зять навіть не спромоглися її відвідати. Спочатку вони думали, що життя заграє новими фарбами, але вийшло не зовсім так.

Парочка оселилася в квартирі, яка все ще належала до матері Світлани. Тільки боргів у Євгена лише додалося. Щоб урятувати свою шкуру, тепер було мало продажу цієї квартири. Одного дня Світлані зателефонували:

«Щиро вам співчуваємо. На жаль, учора вночі серце вашої мами перестало битися».

Не можна сказати, що ця новина засмутила Світлану. Навіть навпаки, вони з чоловіком раділи і мало не стрибали до стелі. Представник будинку для літніх людей повідомила, що на персональному рахунку Маргарити було пів мільйона… Парочка вже будувала плани і думала, куди підуть усі гроші. Але з неба на землю обох повернув дзвінок у двері.

На порозі стояв молодий чоловік, який був представником Марґо. За словами цього юнака, гроші Маргариті пожертвував той меценат, з яким вона раніше співпрацювала. Багач був неприємно здивований, що рідна дочка відмовилася від мами, тож щедро обдарував стареньку. Все-таки вона дуже допомогла йому, поки працювала з громадськістю.

«Всі свої гроші, а також майно Маргарита Макарівна заповідала перерахувати своєму будинку для людей похилого віку, будинку малюка “Світлячок” та притулку для тварин “Велика лапа”. Думаю, вам варто збирати речі та з’їжджати. Це житло вам не належить», — спокійно завершив свою розповідь чоловік

Євген був у люті. Світлана просто плакала. Мабуть, так гірко на душі в неї ще не було. Жінка точно не зробила жодних висновків. Вона шкодувала себе. Вважала, що її самотня душа найбільше постраждала. Плакала, бо залишилася без житла та величезних грошей. І, здається, будь-який зв’язок із Євгеном вона теж готова перервати…