«Дорогий синочку, дитино, який же біль у душі». У цій жахливій війні обірвалося життя ще одного мужнього героя!
Олександр Григор’єв, який отримав звання полковника та посмертно – Героя України – загинув у Київській області в рамках бойового вильоту. Про це розповів його найкращий друг, який хрестив його сина та також вибрав у хрещені батьки для своєї дочки.
Їхня дружба тривала 22 роки і могла б продовжуватися, якби не фатальні події, що почалися у 2022 році. Василь Мулик розповів, що разом із загиблим бійцем він спочатку навчався, потім літав полігонами на навчання, «подорожував» над джунглями Ліберії, водами Атлантики.
Вони були ідеальними колегами, адже змінювали одне одного у рамках різноманітних місій. Звичайно ж, не оминула їхня доля і така доля, як боротьба в зоні АТО/ООС. Вже з першого дня вторгнення вони разом випaлювали вoрoга.
Василь зазначив, що його друг – справжній професіонал своєї справи, один із найкращих українських пілотів. Це не дивно, адже одного дня він навіть виконав посадку прямо в кратер вулкана на території Демократичної Республіки Конго.
Загибель полковника настала 28 лютого 2022 року, коли той виконував бойовий виліт неподалік Києва, поряд із селищем Макарів. Друзі того дня, як завжди, працювали у парі. Один із них ведучий, другий – ведений.
З-за лісу вони вискочили прямо на ворогів і «всипали» їм як слід. Звичайно, у відповідь вони також отримали, причому дуже сильно. Але все одно не втрачали почуття гумору. Вони спілкувалися по рації, але через короткий час загиблий на прізвисько «Шумахер» вийшов з ефіру, просто замовк. І докричатися до нього було неможливо.
Минув десь місяць, і лише після звільнення Київщини Василь зміг вирушити на місце, де сталася катастрофа, щоб відшукати екіпаж та повернути його на батьківщину. Причому зробив це не один, а за допомогою хлопців.
Той день був жахливим для Василя, тому що він побачив тіло свого друга – найкращого вертолітника, з яким вони пліч-о-пліч йшли по життю. Разом із товаришем пішов у вічність льотчик-штурман на ім’я В. Гнатюк та авіаційний технік Д. Нестерук. Це були молоді хлопці.
Прощальна церемонія пройшла у Бродах, усіх трьох поклали та закопали поруч. Хлопці посмертно отримали звання, а Олександр Олександрович отримав орден «Золота зірка» та статус Героя України.