Зі мною зять жити не хоче, у нього гордість. Зате постійно приймати допомогу гордість не заважає. А якщо дочка й надалі шкодуватиме гордість чоловіка, на яку ніхто не робить замах, то нехай і розраховує тільки на чоловіка.

У мене трикімнатна квартира, в якій ми жили вдвох, доки донька не зібралася заміж. Я запропонувала їй не займатися дурницями і разом з чоловіком спочатку пожити в мене. Місце є, ніхто нікому не заважатиме, зате у молодих буде можливість накопичити грошей і одразу взяти квартиру в іпотеку.

Але проти такого рішення був зять. Він одразу заявив, що житимуть вони окремо, адже вони окремий осередок суспільства. За його словами, йому гордість не дозволяє йти до тещі жити.

– Я ж там права голосу не матиму. Квартира твоєї мами – її правила, а я не хочу навшпиньки ходити.

Яке йому потрібно було право голосу, я не знаю, але й наполягати на їхньому заселенні теж не стала. Мені зять не дуже подобався, тому я із задоволенням уникла спільного з ним проживання.

Не знаю, що в ньому знайшла дочка, але як на мене, зять був схожий на порожнє відро – звук звідти гучний, а що з нього толку. Ось він гордо випинав груди колесом і заявляв, що він мужик, побудував сім’ю, забезпечуватиме її, а сам здувся вже через півроку. От як дочка завагітніла, так і здувся.

Так, з дитиною вони поквапилися, про що дочка й сама здогадувалася, але сенсу цю тему мусолити не було. Дочка майже не могла ходити на роботу через токсикоз, слабкість і запаморочення. То вдома лежала, то на збереженні.

Крім того, що впали доходи молодого, але гордого осередку суспільства, зросли ще й витрати. Майже скрізь донька їздила на таксі, бо у громадському транспорті її закачувало. Обстеження, вітаміни та інше теж коштують грошей. До того ж довелося міняти гардероб, раніше вона все в обтяжку носила.

Зять чомусь не кинувся шукати підробіток чи якось інакше виходити із ситуації. Дочка розповідала, що навіть до своєї мами по допомогу він не звернувся. Казав, що мужик, що йому соромно просити грошей у мами, коли він уже незабаром батьком стане. Те, що гроші на оплату квартири та інші потреби його дружина проситиме у мами, його не хвилювало.

Дочці теж було незручно, але вона ще вірила, що її чоловік збереться і почне виправдовувати горде звання чоловіка та батька. Лише місяці йшли, а нічого не мінялося. Все також до мене щомісяця зверталася дочка і ховаючи очі просила грошей. Говорила, що в борг, але було зрозуміло, що віддавати їм нема з чого.

Я хоч ще й працюю, але теж не мільйонер, щоб щомісяця платити комуналку за квартиру, самій жити на свою зарплату, оплачувати оренду житла дочки та її гордого орла і купувати їй вітаміни та інше необхідне. Про придане дитині поки що навіть розмова не йшла.

Тому я під час чергового візиту до доньки підгадала так, щоб її глава сім’ї був удома. Демонстративно виклала принесені продукти, зять навіть вухом не повів. Зате коли я ще раз запропонувала переїхати до мене, тому що зараз вони окремої квартири не тягнуть, розкудахтався.

– Ми не переїжджатимемо. Я сказав, що ми житимемо окремо, і моє рішення не змінилося.

– Говорити ти майстер, це так. Тільки говорити, на жаль. А ось сім’ю утримувати у тебе виходить погано. Скільки ти отримуєш за місяць? А ви витрачаєте скільки? А різницю між цими цифрами, де берете?

Зять надувся, почервонів і заявив, що ось про це він і каже – я допомогла, а тепер йому цю допомогу постійно згадуватиму. Звичайно буду! Тому що не в його положенні грати в гордість.

Сам сім’ю утримувати не може, у своєї мами не просить, гордість заважає, розумних порад не слухає з тієї ж причини, зате його не тривожить, що дочка у мене постійно грошей просить. Тут його гордість не страждає, просить не він.

Образився, грюкнув дверима і пішов. Теж дуже дорослий вчинок, по-чоловічому вчинив, усім усе довів. Адже справжній чоловік саме так і робить – ображається і грюкає дверима. Чим голосніше ляснеш, тим більше ти чоловік.

– Мамо, ну ти навіщо з ним так? Йому зараз нелегко, але ж він старається, – почала хлюпати носом дочка.

– Що він робить? На другу роботу влаштувався? Першу поміняв на щось оплачуване? Може хоч скарб шукає?

Дочку я нервувати зайвий раз не хотіла, але й зять мене дуже роздратував. Я дочці сказала, що цей місяць за квартиру у них оплачено, а наступного я вже нічого робити не буду. Все потрібне я для дитини куплю, але це стоятиме в моїй квартирі. Якщо вона прийде туди жити з малюком – я допомагатиму і забезпечуватиму. Навіть зятя прийму, раз дочці він так потрібний.