У чоловіка інша жінка, а у мене найважливіша роль в його житті: дітей виховувати. Мої нові відносини він не допускає навіть теоретично

Я до сих пір не можу зрозуміти колишнього.Ми жили спокійно, мирно, і трохи прохолодно в стосунках. Не було у нас ні божевільній пристрасті, як у кіно, ні сварок, ні розборок. Тільки стабільні рівні стосунки, повні взаємної поваги. Ми дбайливо ставилися один до одного, я народила йому двох дочок.

Але йому хотілося сина, і після другої дочки він почав на мене тиснути:

– Народжуй третього, ну народжуй! Витягнемо, я допоможу, спадкоємець потрібен!

Я не дуже розумію чоловічу потребу передати свій нефритовий жезл у спадок, але сина народила.

І замість допомоги він оголосив:

– Ось і чудово, тепер я можу спокійно піти.

Виявляється, у нього давно було паралельне життя. Те саме, з божевільною пристрастю, як в кіно. І коханка, як в кіно: молоденька, красива і свіжа.

Квартира наша – офіційна власність свекрухи, підсуїтився він вчасно. Грошей мені видавав раз на місяць, але заборонив оформляти аліменти, сказав, побачу тільки копійки. І виселить відразу ж.

В результаті я і так стала бачити копійки. Ніякої стабільності, останній декрет здався мені справжнім пеклом. Підробляла в інтернеті якісь копійки, у мами клянчила. Продала всі прикраси, не до них.

Чоловік спливав в соцмережах. То на море, то в гори він поїхав з новою дружиною. Весілля було розкішним, в тому місяці ми одні макарони їли.

Я вийшла з декрету раніше терміну і повернулася на роботу. Про особисте і не мріяла, кому я потрібна з трьома? Ніякої користі від мене: ні безтурботних прогулянок, ні розумних розмов, самі знаєте матусь.

Але людина припускає, а доля над нею посміюється. Роман закрутився непомітно для мене самої: новий педіатр поклав око.

То на виклик прийде – і трохи затримається, піди, оглянь всіх! То зустріне випадково. То лiки видасть “безкоштовно”.

Подруга відкрила мені очі, а я все відмахувалася. Так і відмахувалася, поки сам не зізнався, що закоханий.

Діти його вже знали, любили. І коли він прийшов з кільцем і букетом, заволали “так!” швидше за мене.

Заковика трапилася, де не чекали. Колишній чоловік, дізнавшись про весілля, примчав, хоча діти його вже два роки не бачили. Кричав, що я не смію виходити заміж. Що нічого чужого мужику поруч з його дітьми робити. Що не допустить розпусти.

Я посміялася, та забула, але даремно.

Тітки з’явилися буквально на другий день. Сигнал був, кажуть. Що діти голодні, що мужики до мене волочаться.

Цікаво, що думав колишній, нацьковуючи опіку?  Наречений мій сам зголосився зустрітися з тітками, вони по роботі часто контактують. Пояснив ситуацію, більше нас не чіпали.

І чоловік запустив важку артилерію: виставив нас з квартири.

Я була в жаху, адже у Сергія тільки кімната. Ми подумували про покупку загальної квартири, справа ця не швидка. Але він приїхав за нами, допоміг зібрати речі і відвіз нас за місто до мами.

Так і познайомилася зі свекрухою: відразу з трьома дітьми. Але і вона не розгубилася:

– У будинок йдіть і руки мийте! Онуків спочатку нагодуємо, потім самі будемо чай пити … – І обняла мене: – Донечко …

Я нічого не розуміла: колишня свекруха онуками не цікавилася. Не вітала, не дзвонила, що не заходила, діти її не знали. А тут чужа жінка з таким серцем.

Виявилося, зійшлися дві обставини: вона сама колись виходила заміж з дитиною від першого шлюбу. Не почула жодного докору, була вдячна свекрусі і любила, як рідну маму