“Знаєш що? У твоєї мами пенсія є, нехай на неї і живе, з чого я її утримувати буду? У мене своя мати є! ” Розповідаю, що відповів чоловік

– Справа була кілька днів тому, і я до сих пір в засмучених почуттях, не знаю, що робити, – ділиться бідою Валентина Іванівна. – Невістка подзвонила, сказала, онук уже самостійний став, сам справляється зі своїми справами. І відмовилася платити мені гроші, як няні. І як жити?

Валентина Іванівна за професією педагог початкових класів. Втомилася від роботи, від сучасних нахабних діточок і з радістю вийшла на пенсію.

Після роботи переїхала поближче до сина.

Пенсія за місцевими мірками непогана, але після зарплати для бабусі замало. Та й працювати їй все ще хотілося, це ж як старий бойовий кінь, ледь чує звук труби, рветься в бій. А тут внук народився.

Тут їй приятелька і підкинула ідею:

– Скоро син почне няню шукати, так ти натякни йому, що у нього бабуся професіонал. Нехай ці гроші тобі віддає, в сім’ї залишаться. Та й онукові хто краще рідної бабусі допоможе? Чужі няньки геть, то крадуть, то в ліжко до господаря лізуть.

Валентина Іванівна бесіди подібні не підтримувала. Не буди лихо, так кажуть.

Грошей їй не вистачало, але вимагати з сина було соромно. Втім, коли зайшла мова, Валентина Іванівна озвучила ідею, як теоретичну, а невістка тут же погодилася. Їй шкода було втрачати кар’єру, потрібно було терміново виходити з декрету.

І вона сказала: якщо ви вирішили гроші брати, можна і договір скласти, будемо дотримуватися зобов’язань і ніяких сварок.

Їх і не було, цих сварок, бабуля готова була працювати понаднормово, онука вона обожнювала. І той відповідав взаємністю.

У 6 років заговорив англійською, бабуся встигала і гуртки йому знаходити безкоштовні, знала всю систему, і в зоопарк його тягала, і розвивала моторику. Він і готувати сам почав, і читав в 4 роки.

Але коли внукові виповнилося 10, невістка розірвала договір.

Великий вже. А нам на ремонт гроші потрібні. Так що ми вас, мама, більше напружувати не будемо, а навпаки, відправимо в якості подяки, на море в хороший санаторій.

Син пояснив: дружина трималася за місце, але левову частку грошей віддавала няньці, по-чесному, як за повний тиждень.

Свекруха тільки ахала: як вона тепер без грошей буде? А що далі, а якщо захвoріє?

– Коли зляжете, ніхто вас не кине. А зараз ви енергійна жінка 62 років. Подобається працювати – так і інших дітей повно, рекомендації я вам організую.

Але свекруха образилася. Більше ні син, ні невістка, ні онук не потрібні.