Ігор написав Оксані з армії, що хоче розлучитися. Через роки вони зустрілися
За її зізнанням, Оксана любила Ігоря все своє життя. Тільки ось чи була ця любов взаємною? І чи була це справжня любов, або ж жінка прагнула до щастя за всяку ціну? Втім, вона і до цього дня ставить перед собою ці питання, і поки що відповідей на них у неї немає.
Знайомство Оксани з Ігорем сталося, коли обидвоє були ще зовсім юними: дівчині – 16, хлопцеві – 17. Зустрівшись, молоді люди зрозуміли, що це любов з першого погляду. Вони стали зустрічатися, не могли прожити один без одного і дня, мріяли про весілля, міцну сім’ю і діточок. Але вирішили відкласти одруження до моменту повернення хлопця з армії.
Спочатку обмінювалися пристрасними листами і з нетерпінням чекали зустрічі. Але поступово Ігор став писати все рідше і особистих тем намагався уникати. А потім і зовсім повідомив, що почуття його охололи, тому їм з Оксаною потрібно розлучитися.
Важко переживаючи розлуку з коханою людиною, дівчина переїхала в інше місто. Життя йшло своєю чергою, їй зустрівся хороший хлопець, ніжний, лагідний, але при цьому дуже надійний. І, незважаючи на те, що колишня любов не була забута, Ксюша вирішила пов’язати з ним свою долю і вийшла за нього заміж.
На світ з’явилися двоє дітей – син і дочка. Все було добре, поки чоловіка не підкосила важка хвopoба, і він пoмep, а Оксана стала вдовою.
Після цього жінка, підхопивши дітей, повернулася в рідні краї. Але тут доля приготувала для неї зустріч з першим коханням, і почуття Оксани та Ігоря спалахнули з новою силою. Вони відновили зустрічі.
Вона, немов у вир з головою, кинулася в стосунки з Ігорем. Не могла надихатися ним, можна сказати, пилинки з нього здувала. Але після семи років, проведених разом, він знову кинув жінку.
Перший час вона була у нестямі від горя, але з часом змирилася зі своєю долею і вирішила присвятити життя дітям, а потім і онукам. Однак перша любов ніколи не йшла з її пам’яті.
Цілих 25 років Оксана нічого не знала про Ігоря, але одного разу він розшукав її в соцмережі і подзвонив. Почувши голос коханого, жінка була несказанно рада, а за цим послідувала довгоочікувана зустріч. За нею було безліч інших, що супроводжувалися веселощами і спогадами про минуле.
Ігор зізнався, що завжди любив Оксану і буде любити її все життя. Як було жінці не повірити в своє запізніле щастя? Але, як виявилося, це були лише красиві слова. Чоловік став все частіше випивати і опускатися, згодом перетворившись на aлкoгoлiкa. Він не стежив за собою, ходить рваним і брудним. І тепер викликає у Оксани тільки жалість.
На відміну від нього жінка не махнула не себе рукою: вона піклується про свою зовнішність, модно одягається, любить подорожувати. Звичайно, вона шкодує, що її перше кохання, яке вона пронесла через все життя, не виявилася взаємним.
На завершення Оксана закликала жінок і дівчат не чіплятися за минуле. Адже люди рідко коли змінюються, і існує велика небезпека випробувати розчарування. Є така приказка: “Зрадив раз, то зрадить і ще раз.”