«Не вмієш ні прати, ні їжу готувати!» – роздратовано сказав чоловік. Добре, значить роби все сам – вирішила я

Останнім часом з моїм чоловіком відбуваються якісь незрозумілі метаморфози, які до остраху неприємні. Він постійно нервовий, постійно психує. І слова неможливо йому сказати, бо з нього він висмокче весь негатив, а потім кине його на мене.

Скільки не намагалася з ним поговорити, в чому справа – нічого не відповідає. Що ж, ну добре. Не говорить, я не буду лізти йому в душу. І ось я випрала його речі, а він забруднив настільки, що відіпрати не вийшло.

Одягнув він ці штани з кофтою і як закричить на мене на всю.

– Та що це таке? Що ти за дружина така, а? Ти ні прати не вмієш, ні їжу готувати не вмієш. У тебе руки незрозуміло звідки ростуть. Як же мені ти набридла.

Як думаєте, яка була моя реакція?  Чоловік же сказав, що я нічого не вмію – значить, і робити цього не буде. Правильно? Саме так. Два тижні я не прала його речі, не готувала їжу, я не вмію просто, і руки у мене ростуть не звідти. Навіщо?

І знаєте, так добре було, адже все це робив він. Він же себе вважає майстром. І це враховуючи, що кухар з мене відмінний – всі завжди хвалили мою їжу. Ну добре. Думаєте, довго він протримався? Уже з першого тижня просив мене знову взятися за обов’язки, але я ще тиждень ламалася, щоб знав наступного разу.

А якби мені раніше він так сказав – я б плакала, закатала істерику, був би скандал. Навіщо? Адже все можна так просто вирішити. Не подобатися – сам роби. Хіба ні?