Віра подивилася з вікна машини на вулицю. А там чоловік її йде з якоюсь фіфою під ручку. Вирішила вона його набрати
Дзвінок від свого батька Віра отримала ближче до сьомої вечора. Він повідомив, що матері стало погано. І треба їй викликати швидку Віра довго не думаючи, швидко зібрала речі і поїхала до батьків у будинок, щоб в лікарню з мамою разом поїхати. Чоловікові сказала, що тиждень її не буде, щоб за сином доглядав, якому ось уже 13 років.
Приїхала вона додому, мама лежала на ліжку, викликали швидку. Зібрали всі необхідні речі і поїхали на швидкій у лікарню. По дорозі були пробки, а тому їхали дуже довго. І ось раптово в машині швидкої Віра повернула голову на вулицю. А там чоловік її йде з якоюсь фіфою під ручку.
У фіфи шикарне волосся, бойове розфарбування як у індіанців майя, каблуки високі і величезний букет троянд. Вірі то чоловік ніколи таких букетів не дарував – все говорив, що дуже дорого.
Набрала вона чоловіка по телефону і запитує, де він. А він їй спокійно відповідає – вийшов в магазин за оселедцем до пюре. Ось, значить, який у нього оселедець. В душі ніби щось вибухнуло. Дві таких події в один день – це занадто.
У лікарні мамі зробили аналізи, поклали в палату, Віра переконалася, що у мами все є і все добре. Тому рвонула додому, син уже спав. А вона як той вікінг рвалася в бій, та тільки не з ким-то, а з речами свого чоловіка. Порізали половину його сорочок, інші речі заштовхала по пакетам, по сумках і викинула під під’їзд, а потім зателефонувала чоловікові, що вже вдома.
Додому повернувся він через дві години після її приїзду. Та ще й з претензіями, як це вона речі його викинула.
– А я тебе з оселедцем твоїм бачила. Ну що, наситився сповна? Ось і йди до неї, а мене більше не турбуй. – відповіла спокійно Віра, тим часом помішуючи стейки, які так любив її чоловік. Він ще пом’явся трохи і відповів їй.
-Що ти з себе королеву строїш? Тобі 39 років, ніхто на тебе таку не буде дивитись, ще й з дитиною. Баба з причепом нікому не потрібна.
– Ну це ми ще подивимося. Давай, йди.
– Ну перестань, Віра. Так, було, ну і що. Всі зраджують, сама розумієш. Дай хоч поїсти.
-Не дам, йди!
Чоловік пішов і відразу попрямував до своєї коханки. Але та його не прийняла – квартира у неї на одну кімнату, ще й з мамою живе. Куди ще його брати. Довелося знімати готель. І коханку з собою забрав. На ранок попросив її їсти приготувати.
– Влад, ти що смієшся? Яке їсти? Ти мої нігті бачив, а? Їсти йди до дружини, а я для краси, для любові.
І на кого він проміняв свою дружину. Так жив ще деякий час то у друзів, а то знімав житло. І все згадував свою Віру. Через три місяці вирішив купити величезний букет троянд, прийшов до неї додому. З двері здалася неймовірно красива, схудла, струнка жінка, це була Віра.
– Віра, я тебе так люблю. Пробач. – крикнув Влад і кинувся до Віри цілувати її. І тут незрозуміло звідки мужик двометровий, накачаний здався. Схопив Влада за плечі і викинув геть. Сказав, щоб і близько більше не наближався. Він своє щастя втратив.