Не змогла полюбити онуків, не відчуваю їх сім’єю, немов чужі діти

Це напевно жахливо, в такому і не зізнаєшся нікому. Але до онуків я байдужа настільки, наскільки взагалі можна бути байдужою до дитини. Ну діти і діти. Два якихось хлопчика, одному чотири, другому два. Ну що я можу до них відчувати? Спокійна стримана цікавість, але немає бажання обійняти …

Жінці цій 54 роки, сина вона обожнювала. А з онуками в ступорі.

Швидше за все, я невістку не злюбила, ну і ставлення моє на онуків перейшло. Відразу холодок пробіг, з першого погляду. А потім вона ще й додала. Адже ми синові колись купили квартиру, в усьому собі відмовляли, навіть в лікуванні, коли потрібно було. Але вклалися, щоб він окремо жив, щоб було, куди дружину привести. Самі з чоловіком в трійці, а у нього одиничка непогана.

Так ось невістка оголосила, мовляв, вони ж тепер одружені, навіщо нам трьохкімнатна? Будемо мінятися. Заявила, другою дитиною вагітна, але хіба це привід нас з дому виставляти?

Звичайно, дівчина молодець. На чуже рот роззявляти всі вміють, а то, що вже дали – не бачить, не цінує, але ж могло так повернутися, що знімати їм квартиру до пенсії самої …

Молодець, що. Але я відрізала, мовляв, з власного будинку переїжджати не планую. Вона, мовляв, тоді не приходьте до онуків, не дам вам спілкуватися. Налякала їжака голим задом! Віддай квартиру за священне право витирати соплі і робити за неї її роботу?

Бабуся, звичайно, перебільшує, але принцип зрозумілий. Після витівки невістки вона немов відчула: люби чи ні, відберуть у будь-який момент на першу капризу. Так до чого собі серце рвати? Ось і обмежила бабуся спілкування.

 Онуків невістка ростить в модному стилі, коли все дозволяється, про дисципліну дітки не чули. Їх не заспокоюють, коли бісяться, не відволікають від вереску і скачок по дому.

Так, рідні онуки … Як я дітей любила – ніхто так не любив. Але все наше спілкування було і корисним теж, не тільки скаженіти. Ми і займалися з ними, і зарядку разом робили, вони чітко знали, як себе вести. Але чужих дітей я не прагнула балувати, у них свої батьки є. Ось і у внуків, як мені дали зрозуміти, своя мати є.