«Мені не треба трьох дітей, я одна, куди мені стільки» – було в записці матері, яка втекла з пологового будинку.

Олена з Михайлом жили разом уже більше 7 років, 2 роки як одружилися і вже на всю планували велику та дружну сімʼю. Їм дуже пощастило знайти один одного, адже вони справді були як споріднені душі.

Через якийсь час з’явилися ті самі заповітні дві смужки на тесті. Радості всієї родини не було меж. Ще цілком молоді батьки Олени також були вкрай раді, що у них будуть онуки у такому молодому віці, а це означає, що вони ще встигнуть з ними навозитися.

Вагітність проходила чудово і на одному з УЗД лікар дуже здивувався, коли побачив на екрані двійню. Радості у молодих батьків ставало все більше з кожним днем, чекаючи нових членів сім’ї.

Паралельно вони облаштовували кімнату, яка призначалася для дітей. Красиві шпалери, багато іграшок і милі маленькі ліжечка. Здавалося б, що в такій чарівній сімʼї може піти не так, але втрутився нещасний випадок.

На той момент Олена вже кілька днів лежала в пологовому будинку і готувалася до пологів, а Михайло продовжував працювати і їздив по відрядженнях у межах області, щоб бути недалеко від своєї коханої. Так і попав в аварію…

Ситуація страшна, але батьки вирішили не хвилювати доньку до пологів, інакше хто знає, як усе пройшло б. Самі ж пологи пройшли напрочуд добре, навіть незважаючи на те, що дітей виявилося троє, при цьому жодного УЗД цього не побачило.

Олена була дуже рада цій новині і вже передчувала, як же зрадіє Михайло, адже він так мріяв про велику сімʼю.

Батькам було важко розповідати Олені про те, що сталося, але вибору не було і це потрібно було робити якнайшвидше. Від такої новини у неї трапилася істерика, і вона просто не могла повірити в це.

Через кілька годин вона міцно заснула, і батьки сподівалися, що дочка за ніч трохи заспокоїться і прийме важку новину. Але на ранок медсестра нікого не виявила, коли зайшла до палати. Олена втекла, вона не змогла змиритись з тим, що сталося і лише залишила записку на тумбочці.

– «Вибачте мене, але я не можу. Куди мені троє дітей? Я тепер одна, я просто не зможу їх поставити на ноги. Вони мені не потрібні. І, будь ласка, не шукаєте мене, я хочу почати нове життя. Ще раз пробачте…”

Того ж дня про цю новину повідомили батьки Олени. Благо їм було ще по 45 років, і вони погодилися забрати онуків до себе та виховати їх як своїх. Не кидати ж, рідна кров таки.

З того часу минуло близько п’яти років і за цей час не було жодної звістки від Олкни, тільки нові фотографії в соціальних мережах, де вона з новим чоловіком стоїть перед пологовим будинком зі своєю дитиною.

Діти ж ростуть не щодня, а щогодини. Вони великі бешкетники і пустуни, але батькам Олени це анітрохи не докучає, швидше навпаки, це знову дозволило їм відчути себе молодими, а дітлахи їх сприймають як своїх батьків і хто знає, чи дізнаються вони колись правду.