15 жовтня у мене має бути весілля, але мій наречений нишком скасував його, не сказавши мені про це

Ми три роки зустрічалися, але не мешкали разом. Бігали від одного батьківського дому до іншого, але планували одружитися. Навіть будинок уже знайшли, у якому хотіли зіграти весілля, а згодом жити.

Живемо ми в селі, а тут це вважається нормальним, тому що найближче кафе знаходиться за 100 км і немає сенсу туди їхати, щоби відзначити весілля. Тим більше, що зазвичай все село гуляє весіллям, тому потрібна допомога батьків з двох сторін.

Наречений мій дуже безглуздо втік, оскільки всім на селі відомо з яких причин він так вчинив.

Я готувалася до весілля, поїхала до міста, там купила сукню, поступово купувала продукти. Причому він мені дав деякі гроші на все це.

Урочистість мала відбутися 15  жовтня. У РАЦС нам потрібно було о восьмій ранку, а до третьої ми вже планували зібратися в будинку, який вибрали і внесли передоплату, але ще там навіть не ночували.

І раптом вдається мама нареченого вся в сльозах, каже, що її ненаглядний син не хоче жодного весілля і вже тиждень думає, як усе скасувати, бо я захотіла залишити своє прізвище. А зараз навіть якщо передумаю і погоджуся взяти його прізвище, то йому вже це не потрібно.

Ми про це говорили, я відмовилася брати його прізвище, бо дуже складно поміняти документи, кілька разів доведеться їздити до міста, а у селі вже давно немає подібних місць.

А зараз він не хоче на мені одружитися через це.

Більше дурних ситуацій у селі вже століття не було. Відчуваю себе безглуздо, адже він уже тиждень тому вирішив, що не хоче одружуватися, а лише два дні тому їздила купити сукню і він про це чудово знав, що я збираюся до міста. Тобто все вирішив, а мені весь цей час боявся сказати.

Я вирішила, що не влаштовуватиму скандалів. Хочу переїхати жити до міста, аби розпочати нове життя. Тим більше, що мені потрібно хоча б частково повернути свої гроші, які я витратила на весілля, яке так і не відбулося.

Вдалося частину передоплати за будинок повернути, а йому нічого не збираюся повертати. Нехай будуть компенсацією за моральну шкоду.

А головне навіть боїться сам прийти поговорити, все ховається за спідницею мами. Навіть на роботу зараз не ходить.