Люди, не треба заздрити військовим: “Відпустили на пару днів з передової додому. Стою біля банкомата, знімаю свою гроші і чую збоку: – Ух ти, диви, жирує, ходить у формі, ше й сто штук має. Я не розгубився і відповів”

Довгоочікуваний відпочинок. Відпустили з “нульовки” на пару днів додому. Вирішив заїхати в супермаркет дітям гостинці взяти. Прямо біля входу банкомат, вирішив зняти свої гроші. Стою і чую краєм вуха таку фразу:

– Диви, як жирує, одягли, годують, спить десь там в школі, ше й сто штук має, подивись скільки сигарет накупив.

– Шось не подобається? Військомати, хлопці, всі відкриті. Зайдіть до мене в окоп, побачите, скільки сигарет маю, чи не маю. Ви заздрите, що ми получаємо тридцять, сто тисяч? Ви думаєте я за ці гроші пішов?

Не дай Бог, ви попадете туди, де я був. Ваше місце тут в тилу, під спідницями, за спинами обговорювати людей. Таких людей нам точно не треба.

У відповідь я нічого не почув, ті хлопці стояли з відкритими ротами, отетеріли так конкретно. Видно не думали, що я почую, як вони мене обговорювали.