Раджу всім встановити на дачі камери. Вартість їх не така велика, як задоволення від перегляду, що сусіди творять

Дачу ми з чоловіком купили нещодавно, точніше, ділянку. Тут в основному дачі, але є можливість перевести землю в статус для житлової забудови: так і комунікації простіше підводити, і прописатися в будинку можна.

Ділянку я організувала любо-дорого. Мене екологічні овочі-фрукти цікавили з погляду скорочення поїздок у магазин, і я вважаю, впоралася і з теплицями, і з грядками. А як переїдемо, взагалі до ладу все доведемо.

Сусідка Настя з нами особливо потоваришувала, все бігала і питала, що до чого, чому я теплицю двошарову ставлю, навіщо мені саме такий сорт, а не той, що вона готова безкоштовно подарувати. Ну, хоче людина дружити — здорово, я її теж пирогами не обділяла.

Якоїсь миті вирішили ми з чоловіком поставити камери на ділянці, щоб тільки на нашу територію дивилися. У нас вже з’явилися якісь дорогі матеріали, ми закупили і техніку, і лежали деталі.

Нам порадили відмінний варіант: непомітні, і будь-якої миті можна підключитися і поспостерігати за будиночком. Так ми й виявили нашу доброзичливу сусідку, що цілодобово паслась у нас на городі.

Але ми зрозуміти не могли, що вона там робить. Ходить, фотографує. То під полуничне листя навіщось телефоном підлазить. То сує його до лілій. То пройдеться з відром і наробить селфі, потім із цим же відром піде.

Відео якесь запише.

– Може, з головою щось, — обережно припустив чоловік.

– Та ні, — засумнівалася я, — вона мені твою молодшу сестру нагадує.

– Так та себе блогером уявила, канал веде.

Тут ми переглянулись, ага! Зайшли в мережу і знайшли Настю. Справді, канал у неї на садово-городню тематику. Тільки там вона така просунута, така господиня. І коза у неї (ми впізнали Мілку Андрія Петровича), і газонокосарка, (тут ми побачили свою власну).

Наступного разу ми підстерегли нашу блогерку, залишили машину за поворотом і тихо увійшли у двір. Сусідка робила селфі, обмотана шлангом.

– Привіт – радісно заволали ми, – а ми теж вирішили на тебе підписатися, а що знімаєш?

– Та я нічого, а що вам, шкода чи що?

– Та було б не шкода, якби по-людськи попросила! А що ти влаштувала?

Настя зізналася: у неї цього року нашестя попелиці, урожай поганий. А ми ділянку обробили правильно, ось вона і не постраждала. Тож у неї виходу не було, як втирати підписникам про екологічні засоби від попелиці та як вони працюють.

– Вихід доведеться шукати, – заявив чоловік, – інакше я теж пару відео з наших камер викладу, розішлю твоїм головним конкурентам.

Загалом, далі ви зрозуміли: ми з чоловіком злі та жадібні, не даємо тітці заробляти. Ну раз ми злі, нема чого й тягатися сюди.