Під час сварки з чоловіком бовкнула дурниці і залишила дитину без батька, бо він виявився дуже принциповим

У Ольги та Сергія була звичайнісінька, цілком собі щаслива сім’я. Своя квартира, робота, дітей планували. Що ще потрібно для того, щоб жити та радіти цьому життю?

Так, жили не надто багато. Не було у Сергії підприємницької жилки. Але він був великим трудягою і все, що заробляв, ніс у хату. Навіть коли їхній завод закрили, він не став плакатися на долю, і вже через тиждень знайшов іншу роботу – експедитором у транспортній компанії.

Щоправда, ця робота була пов’язана з постійним відрядженням, і траплялося таке, що за місяць він бував удома лише п’ять-сім днів.

Ольга намагалася із цим миритися. Все-таки гроші непогані отримували. Правда, думки всякі погані в голові роїлися. Раптом завів собі десь коханку в іншому місті? Тут ще подружки додали олії у вогонь, розповівши різних поганих історій про те, як чоловіки у відрядженнях розважаються.

Загалом якщо раніше Ольга зустрічала чоловіка з поїздок з радістю, то тепер все більше зі скандалами. А коли завагітніла, то й зовсім, як з ланцюга зірвалася. Мовляв, я одна тут з животом, ніякої допомоги і таке інше.

Сергій терпів. Знав, що у вагітних характер змінюється не на краще. Думав, народить, все стане на свої місця. Не стало.

Ольга народила доньку, яку Сергій бачив не часто через свою роботу. А дружина продовжувала дошкуляти чоловіка. Зважаючи на все, після пологів її характер став ще гіршим. І якось це поставило хрест на її сімейному житті.

Якось після повернення Сергія з поїздки дружини в черговий раз посварилися, і Сергій сердито сказав, що так більше не може. Мовляв, якщо немає нормального життя, може їм варто подумати про розлучення?

Ось тут Ольга й не стрималася. «Звичайно, кому хочеться виховувати чужу дитину. Чи ти думав, що дочка від тебе? Чи ти думав, що поки ти тижнями по відрядженнях вештаєшся, мене не було кому приголубити?».

Сказала і тут же прикусила язика. Навіть для Ольги це було занадто. А Сергій лише глянув на неї поглядом, сповненим болю. А згодом почав збирати речі.

Ольга намагалася пішла за ним, запевняючи, що все це неправда. Але він не повірив. Ідучи, сказав, що їм треба розлучитися. І хоча Ольга потім ще не раз намагалася вимолити у чоловіка вибачення за свої дурні слова, він залишився непохитним.

І вони розлучилися. Ось так однією фразою наша героїня не лише розбила серце своєму чоловікові, а й фактично позбавила батька дитину.

Сергій не став робити тест ДНК та справно платив аліменти. Проте доньку не відвідував багато років. Краєм вуха Ольга чула, що він знову одружився, дружина з різницею кілька років народила йому двох синів, він щасливий у своїй новій сім’ї.

Щодо Ольги, вона теж намагалася влаштувати своє особисте життя. Були чоловіки, були навіть ті, з ким майже склалося. Але…

А донька тим часом росла, і все частіше почала питати маму, чому у всіх тато є, а в неї немає. Що Ольга могла їй відповісти? Адже правду не скажеш.

А тим часом вона все частіше помічала, наскільки дочка стає дедалі більше схожою на свого батька. Тут і ДНК ніякий не потрібен, подібність помітно неозброєним оком.

Знайти Сергія та розповісти йому про це? Але чи буде він радий знову повернутися в своє минуле і побачити свою копію, що підростає? Ольга поки що не має відповіді на це питання…