У мене настільки молода свекруха, що від неї навіть нема чого шукати якогось толку
Моїй свекрусі, Марині Миколаївній, всього лише 42 роки. Вона рано вийшла заміж і в 18 років народила мого чоловіка – Івана, а через два роки його брата – Сергія.
За словами Івана, у нього було досить щасливе дитинство і дружня сім’я, його тато був досить успішним підприємцем, мама заочно вчилася і підробляла бухгалтером, згодом зробила хорошу кар’єру.
Але коли моєму чоловікові тільки стукнуло десять років, його тата не стало, тому моя свекруха піднімала двох хлопчиків самостійно. Треба дати їй належне, вона виростила їх гідно і хлопчаки вже після школи забезпечували себе самостійно.
Вони обидвоє вступили на бюджетну форму навчання і вибрали свої майбутні професії.
В університеті я і познайомилася з Іваном, ми позустрічалися і вирішили одружитися. Свекруха, судячи з її виду, не була цьому надзвичайно рада, але оплатила половину витрат на весілля і подарувала нам весільну подорож в Грецію. Перед нашим від’їздом вона сказала:
– Ну діточки мої, щасливої вам дороги, далі ви вже якось самі.
І все! І просто якось зникла з нашого життя, максимум може подзвонити і запитати як справи.
Навіть після народження сина, її внука, Марина Миколаївна приїхала до нас, подарувала величезний подарунок, привітала і знову зникла.
Як розказав молодший брат мого чоловіка, у неї почалося бурхливе життя. То на велосипеді катається, то в якийсь похід в Карпати піде, то навіть на побачення може побігти. Молодший брат взагалі як поступив в університет, так вона йому і заявила, що нехай живе на стипендію, більше вона йому не буде допомагати, добре, що хоч він з нею ще живе.
Коли ми їй подзвонимо посидіти з онуком, так відразу відповідь: “Справляйтесь самостійно”. Про якусь фінансову допомогу не варто й згадувати.
Останній раз, коли я її попросила посидіти з онуком, вона сказала:
– Якщо захочу малу дитину, то вийду заміж і нapoджy її. Давайте якось самі.
Просто прикро за таку байдужість. Коли Іван жив один, то йому грошей вистачало. Зараз же нас троє, і допомога свекрухи припала б дуже доречною. Тим більше що мої батьки на пенсії, я у них найменша і допомогти вони можуть хіба що овочами з дачі. Зате Марина Миколаївна щосили насолоджується життям …
Звичайно, вона інколи робить подарунки, коли я пpиxвopiлa, то вона сиділа з внуком, адже чоловік був на роботі, але як тільки мені стало краще, так відразу помахала ручкою, далі самі! Ось така в мене молода свекруха.