Чоловік завжди дорікав, що у мене маленька зарплата. Мені надоїло і я поділила полички в холодильнику. Розповідаю, що з цього всього вийшло

Якось раз я насварила свого чоловіка за те, що він мені абсолютно не допомагає по господарству. Але він мені тут же відповів: “Я заробляю 15 тисяч на місяць, а ти 8, тому решту ти мусиш допрацювати по дому.”

Я дуже обурилася і сказала, що якщо він так думає, то тепер нехай у нас будуть окремі полички в холодильнику. Продукти купуємо кожен сам собі, готуємо теж окремо. Комуналку теж ділимо навпіл, в його машину я більше не сідаю, буду їздити маршрутками.

Я розуміла, що цей “експеримент” може стати початком кінця, але все ж десь глибоко в душі надіялася на те, що він зрозуміє, скільки сил я вкладаю на готування та інші домашні справи. Та й взагалі любов перемагала ще не такі сварки.

Перші пару днів чоловік приносив їжу з кафе і готував напівфабрикати. Потім почав мені докоряти, злився бурчав. “Інші жінки все встигають і не жаліються!” Я ж вечеряла простим йогуртом, а мій чоловік мріяв про стейк.

В підсумку мій експеримент закінчився повним провалом. Ми розлучилися. Чоловік сів у свій автомобіль і поїхав до батьків. Я ж залишилася в квартирі, та як її мені подарувала моя бабуся. Чи жалію я? Так. Чи вчинила б інакше? Ні!