Подруга весь час скаржиться на брак грошей і маленьку зарплатню: чому мені її зовсім не шкода

Моя однокласниця Валя постійно скаржиться на відсутність грошей. З Валентиною ми дружимо давно, тож обговорюємо будь-які теми. Нещодавно я почала пропонувати їй способи, як можна виправити проблему. Після розмови я зрозуміла, що Валя сама винна у своєму сумному фінансовому становищі.

Приятелька протягом десяти років працює на роботі, яку ненавидить усім серцем. Вона секретарка у школі. Місячна зарплата подруги – 8 тисяч. Звичайно, на ці гроші важко жити гідним життям.

При цьому Валентина часто розповідає мені про свої мрії про сите і багате життя. Вона хоче отримувати щонайменше сто тисяч щомісяця і ні в чому собі не відмовляти. Валі має чоловіка, який теж мало заробляє. Так вони й живуть: від зарплати до зарплати.

Валя непогана людина, вона добра, весела. Однак я зауважила, що всі наші зустрічі зводяться до однієї теми – брак фінансів. Приятелька скаржиться на апатію, вигоряння та інші проблеми. У наших бесідах вона постійно зображує страждальницю.

Я співчувала подрузі та пропонувала їй різні варіанти вирішення проблеми. Я радила Валентині навчитися нової професії (зараз багато курсів). Також я розповідала їй про те, як правильно вести бюджет.

Я пропонувала допомогти Валентині грамотно скласти резюме та надіслати його роботодавцям. Коли ми спілкувалися, Валя у всьому погоджувалася, «підтакувала» мені, брала контакти, але не робила жодних дій. У неї завжди були причини з яких зараз не час щось змінювати. Тільки я вважаю такі причини лише відмовками, щоб виправдати свою бездіяльність.

Незважаючи на таку маленьку зарплату, Валентина користується лише дорогою люксовою косметикою. Вона каже, що це її слабке місце. Я вважаю, що годувати сім’ю неякісними продуктами, але при цьому купувати туш від Діор – вершина божевілля, але вона зі мною не згодна.

Приятелька каже, що використання такої косметики підвищує її самооцінку та дає можливість відчути себе гарною та бажаною жінкою. Мені це незрозуміло, я можу почуватися красивою, навіть якщо нафарбуюся тінями по акції. Головне – внутрішнє відчуття та жіноча енергетика, а не дорогі тюбики на поличці у коридорі.

Якось сталася одна ситуація, після якої я вирішила, що більше ніколи не пропонуватиму Валі допомогу. Знайомий мого чоловіка шукав помічницю та пропонував пристойну зарплатню. Я одразу зателефонувала приятельці та запропонувала це місце. І що ви вважаєте? Валя відмовилася тільки з тієї причини, що місце роботи далеко від її будинку і їй потрібно буде раніше прокидатися вранці.

Я зрозуміла, що Валентина насправді нічого не хоче змінювати. Їй подобається почуватися “жертвою” і отримувати порції жалості та співчуття.