Чоловік узяв кредит, щоб сплатити мамині борги. Вона обіцяла його платити, а зараз каже, що грошей нема, вона дочці допомагає

Чоловік уже який тиждень на взводі. Я до нього не лізу, бо чудово розумію, що зараз будь-яка моя репліка буде, як сіль на рану. До того ж мені дуже складно не скотитися до істеричних зойків “а я тобі говорила”. Але є і плюс – у чоловіка нарешті розплющилися очі на його маму.

Я за десять років шлюбу якось упокорилася, що у чоловіка мама завжди свята. Яку б гидоту вона не сказала, щоб вона не зробила – мама права, у неї були причини, треба просто її зрозуміти.

Мені ж було все зрозуміло одразу, бо нічого нового у ситуації немає. У свекрухи є улюблена донечка, якій вона в дзьобі приносить усе, що душа забажає, а син потрібен, як джерело доходу і вільні руки для допомоги.

За десять років вона чотири рази забула привітати рідного синочка з днем ​​народження. Звичайно, було придумано безліч виправдань, у які чоловік з радістю повірив, але я бачила, які справи.

На день народження доньки та онуки у свекрухи всі соцмережі завалені їхніми фотографіями, пости з привітаннями “її улюблених та найдорожчих”. А на день народження сина вона дзвонить через раз, не кажу вже, щоби приїхала і привітала.

Наш із чоловіком син теж якось у бабусі любовʼю не користується.

– Хлопчики важкі, не вмію я з ними, – тільки й сказала свекруха, коли дізналася, що в неї народився онук.

Як на мене, все очевидно, але чоловік до останнього чіплявся за якісь виправдання, сподівався на щось. Це було дивно бачити, адже дорослий розумний мужик, а так поводиться, але в чомусь я його розуміла.

Кілька місяців тому свекруха щось частенько дзвонила синові, я навіть здивувалася, що там у лісі таке здохло. А виявилося все прозаїчно.

Свекруха нахопила всяких кредитів і мікропозик, а зараз не може розплатитися з усім цим, важко їй. Тому вона й підбивала сина взяти один великий кредит, щоби все погасити.

Мені ідея не сподобалася, я була впевнена, що в результаті нам доведеться платити цей кредит, але чоловік вірив у слова своєї мами.

Я не стала його відмовляти, просто відійшла убік, щоб він зробив так, як сам вважає за правильне. А то потім він мене і зробив би винною, що стою між ним і його мамою.

Кредит чоловік узяв, мамі свої гроші віддав, вона свої кредити перекрила. Але ні першого місяця, ні наступні від неї не було ніяких платежів.

Кілька разів чоловік заплатив сам, а потім пішов з’ясовувати, що ж пішло не так. Повернувся злий, як крокодил, але те, що він розповів, мене зовсім не здивувало.

Мама на нього накричала, що він лізе зі своїми дурницями, коли його сестрі потрібна допомога. А допомога їй потрібна, тому що вона пішла від чоловіка, тепер мати-одиначка і їй дуже важко одній у цьому жорстокому світі.

Ось тільки ця одинока мати не така вже самотня, оскільки чоловік платить аліменти, він у неї був нормальний. А що зовиці не вистачає – ну так апетити стримати треба.

Але навіщо їй це, якщо завжди є мама, якій можна сісти на шию, звісити ноги і нічого не думати. А мама також сяде на шию своєму синові, який навіщось намагався стільки років підтримувати з ними сімейні стосунки.

Ситуація неприємна, непогано б’є по сімейному бюджету, але якщо це ціна, яку треба заплатити за прозріння чоловіка, я згодна.

Нехай ми краще кредит виплатимо, але чоловік нарешті відхреститься від своїх токсичних родичок.