Обдуривши свою сільську дружину, чоловік виставив її з дому, але розплата не забарилася

Така ситуація сталася у сім’ї Олени та Вадима. Пара проживала в селі і, чесно кажучи, ніколи зірок з небес не хапала. Працювала у своєму городі, ростила дітей, тримала невелике господарство. Вадим працював учителем у місцевій школі, а Олена протягом одного року була його колегою. Але потім вирішили, що Олена стане хранителькою сімейного вогнища.

Слід зазначити, що це в дівчини чудово виходило. Вона намагалася встигнути смачно готувати, доглядати за двома карапузами, годувати і прибирати біля корів. Чоловік допомагав за настроєм.

“Мені потрібно вивчати нові мови програмування, щоб розвиватися”, – заявляв вчитель інформатики Вадим. Олена розуміюче кивала і знову все робила сама.

Безперервна низка однакових завдань поступово перетворила Олену на хронічно втомлену жінку. Вона крутилася, мов білка в колесі. Розуміла, що треба і за собою стежити, і розвиватися, але сили на це не було. Добре, коли вдавалося трохи довше поспати, який там розвиток.

Чоловік взагалі вирішив, що Олена не тільки перестала стежити за собою, але й погіршила свої інтелектуальні здібності. Забігаючи наперед, скажемо, що саме така дурна самовпевненість і занапастила Вадима. Йому чомусь здавалося, що це не Олена, а якась зовсім чужа, дурненька та наївна дівчина. Не те, що він. Мови програмування вивчає, доки Лєна доїть корів.

В Інтернеті Вадим почав заглядати на сайти знайомств. Хотілося познайомитись із гарними жінками. І у недбайливого чоловіка це вийшло. Він списався з ефектною жінкою років тридцяти. Діалог переріс в обмін фотографіями та численними дзвінками. Жінку звали Наталією, вона працювала рієлтором.

Окольними шляхами Наталя з’ясувала, що будинок Вадима належить Олені. Нерухомість дісталася їй від батьків, яких уже не було у цьому світі. «Не лише будинок, є ще один. І ділянка. Землі вистачає. Якщо взятися за неї, то можна непогані гроші отримати», — вирішив похвалитися Вадим.

Але аферистці Наталі тільки це було й потрібне. Вона вже не вперше знаходила на сайтах знайомств схожих дурнів і залишала їх без копійки за душею. І без житла.

“Мамо, а що, тато продає наш будинок?” — одного дня запитала старша дочка, коли повернулася зі школи. «Я на інформатиці бачила, що він із якоюсь тіткою листується. Сказав, що це рієлтор».

Олена оторопіла від почутого. Але щоб не подати виду перед дитиною, спокійно відповіла: “Не звертай уваги, тато просто консультувався”.

Дивно, але Олені зовсім не хотілося плакати. Вона й сама розуміла, що Вадим має коханку. Тепер їй хотілося лише помсти. І організувати її потрібно було красиво та ефектно.

У обумовлений день Наталя з подільником з’явилася до Олени та Вадима під приводом застрахувати їхнє житло. І поки Вадим по-господарськи показував горе-ріелтору територію ділянки, у двір увірвалися чоловіки у формі та масках.

Ось так Олена допомогла поліції затримати аферистів, що цілий рік безкарно дурили довірливих людей. Вона змогла отримати доступ до облікового запису чоловіка, зберегла необхідну інформацію, а потім звернулася до правоохоронців. Вадим був страшенно роздратований і, чесно кажучи, вражений кмітливістю дружини.

“Не сподівайся, я вже не та молода і наївна дівчина, – холодно відповіла Олена, підштовхуючи ногою зібрані валізи чоловіка, – щиро сподіваюся, що з аліментами ти розберешся швидше, ніж з мовами програмування”.

Вадиму не залишалося нічого, ніж взяти валізи і сердито вирушити до виходу з дому. І по ділу йому прилетіло, адже ніколи не варто недооцінювати жінок у гніві.