Інна була здивована, що її свекруха вирішила до неї забігти на чай. А коли вже побачила, що та підсипає щось у її чай, то вирішила непомітно поміняти чашки. Підсумок став несподіваним для всіх

Інна завжди знала, що не особливо подобалася своїй свекрусі, Наталії Олександрівні. Та завжди вважала, що її дорогоцінний син заслуговує на найкращу жінку. Тобто ту, яка сподобається самій Наталі Олександрівні. І така на прикметі вже була — донька старої подруги, яка успішно закінчила консерваторію і була зразковою донькою. Але, як зрозуміло, син не підтримав ініціативи матері.

Євген зустрів Інну завдяки своїм друзям. Кохання вдарило обох як блискавка. Вони зустрічалися 2 роки, перш ніж Євген зробив пропозицію, і Інна сказала так.

– Ні! — вигукувала Наталя Олександрівна при думці про недбайливу невістку. — Як же можна так зі мною чинити?

Вона намагалася багато разів переконати сина не одружуватися з нею. Але він був непохитний. Залишалося тільки змиритися і вичавлювати із ситуації все, що тільки можна. А саме невдоволення, закиди та акуратні натяки синові, що його дружина — невдалий вибір.

Благо Євген т Інна жили в іншій частині міста і не особливо часто бачилися з Наталією Олександрівною. Однак, коли вона приходила,Інні доводилося несолодко. Проте дівчиною вона була доброю та оптимістичною. Тому навчилася сприймати свекруху та її закиди як невід’ємну частину життя, яку можна не помічати.

Коли всі теми побуту та облаштування житла були вичерпані, Наталія Олександрівна перейшла на масштабніше поле.

— От скажи, Женю, як так, що ви вже стільки разом, а дітей у вас нема?

— Мамо, ми поки що не поспішаємо з дітьми.

— А дарма, — не вгамувалася Наталя Олександрівна. — Мені онуки потрібні, та й час іде дуже швидко. А якщо Інна безплідна?

— Ну, що ти таке кажеш? Потрібно буде, усиновимо.

З сином нічого не можна було вдіяти. А тим часом Наталія Олександрівна справді зайнялася бажанням появи онуків. Своїми переживаннями вона поділилася із подругою.

— Та не хвилюйся ти так, — втішала вона Наталю. — Навіть якщо є проблеми, я маю трави, які з цим допоможуть.

– Правда?

– Звісно. На досвіді сім’ї знаю. Вона розкриває жіночу енергію.

– Даси мені трохи?

З того тижня Наталія Олександра понагодилася частіше ходити в гості до Інни, поки та була вдома сама. Та запідозрила щось недобре. Адже насамперед свекруха не відвідувала її одну «просто так» на чай. На щастя, їй удалося підслухати в сусідній кімнаті розмову свекрухи з кимось телефоном.

Почула вона трохи. Усього кілька фраз про дозування і про себе. було достатньо, щоб дівчина вжила заходів.

Перед тим, як почати пити чай, Інні вдалося непомітно поміняти чашки місцями. Нехай свекруха сама п’є, що вона підсипала їй. Так відбувалося кілька разів на тиждень. І щоразу Інні вдавалося успішно уникати “сюрпризи” від свекрухи. А тим часом сама Наталія Олександрівна почала змінюватись.

На загальний подив, вона стала набагато добрішою. Почала фарбуватися та яскравіше одягатися. У розмові не втрачала можливості відпустити 1-2 жарти. А про закиди та невдоволення невісткою вже й мови не було. Наче підмінили.

Євгеній побачивши квітучу матір щиро порадів. Він давно мріяв, щоб вона нарешті зайнялася собою та своїм життям. Ще більше Євген зрадів, коли дізнався, що його мати зібралася під вінець. З ким? Із сусідом із 5-го поверху. Він давно вже був таємним партнером Наталії Олександрівни.

Весілля зіграли за місяць. Приблизно тоді стало відомо, що Інна чекає дитину. Збіг? Хтозна. Головне, що Наталія Олександрівна зажила нове життя. Що сімʼя Євгена та Інни з нетерпінням чекала на появу первістка. А про загадкову траву від подруги знати вже необов’язково.