Колеги насіли на мене, що я не частую їх урожаєм зі свого городу. Не витримав і поставив їх на місце

Мені 55 років. Живу я в Києві, є дружина та двоє дорослих дітей, які вже живуть окремо від нас. В останній рік із радощів у нас тільки дача під містом. Доглядаємо її з дружиною та тещею, діти допомагають на вихідних.

Не можу сказати, що у нас величезна ділянка, але 16 соток землі все одно вимагають чимало сил та часу. Вже у червні з’являється перший урожай у вигляді різної зелені. Зʼявляються ягоди і незабаром вже будуть огірки та помідори. Всім зрозуміло, що своє набагато смачніше!

Справа в тому, що на роботі у мене постала проблема, а саме колеги, які насідають на мене з усіх боків. Всім відомо, що я займаюся городом, тому всі ображаються, що нічого їм не приношу.

Декілька років тому я приносив їм зелень, огірки, помідори, коли їх було багато. На початку осені приносив на роботу яблука. Але річ у тому, що у нашому колективі звикли отримувати, але нічого не давати натомість, тож якихось зустрічних благ у відповідь не буде, і навіть спасибі ніхто тобі не скаже.

Саме тоді я і задумався, навіщо мені з кимось ділитися, якщо тут вкладено лише мої сили, кошти та час. Однак цього року моїх колег ніби хтось покусав, бо щодня мене почали підколювати, немовби спеціально домовилися.

Тож чергового підколу на мою адресу я не зміг витримати. Цього разу колега на обідній перерві в їдальні сказав:

«Зараз би огірка свіжого, та Толік? Але ти ж їх нишком їси!».

Саме це і стало останньою краплею, тоді я все пояснив йому і всім довкола людей дуже доступно:

«Ви вже щодня стали підколювати мене, але питання полягає в тому – хіба я щось вам повинен? У вас у кожного є якісь захоплення та навички, хтось розводить бджіл, хтось слюсарем підробляє і хоч один із вас мені чимось допоміг чи почастував? У мене складається враження, що маю цілий завод з виробництва врожаю, але це не так.

На землі працювати важко, і ми більше вкладаємо сил, ніж отримуємо з неї врожаю, якого ледве вистачає на мою родину.

Якщо ви так любите свіже та натуральне, то чекаю всіх увечері в п’ятницю у себе на дачі: усі вихідні пополите бур’яни, окопаєте, покоситьетраву і тоді отримаєте свіжі огірочки та помідори. А так ви хочете все безкоштовно і нічого при цьому не роблячи!

Мій монолог справив враження на колег, особливо частина допомоги. Більше ніхто в мене нічого не випрошує.