Коли син написав у школі про маму тато був щасливий, що про нього не задали

Дітки – вони бовтають про все. Фантазія в них багата, логіка непередбачувана. Яких тільки перлів вони не видають, можна ложкою їсти!

Наш син, ледве почав говорити — без приколів не обходилося. Була справа — сидимо з чоловіком, розмовляємо, що всі гроші йдуть в унітаз, треба було б поменше витрачати на смачненьке і більше відкладати на квартиру. Не помітимо, як син виросте, треба буде відселяти.

– Тато з мамою хочуть мене з дому вигнати, — переконував він наступного дня злякану бабусю, — я не хочу один жити, можна я до тебе піду?

Коли ми переїхали в довгоочікувану трьохкімнатну квартиру, в дитини з’явилася своя кімната, він знову відзначився.

– А мама більше ні з ким не спить, поки тато їде, — видав він свекрусі.

– Та це він зі мною спав, — намагалася я щось пояснити, — а тепер підріс, своя кімната в нього…

Свекруха й досі дивиться на мене з підозрою, а що робити? Він же заявив нам, що бабуся надто багато їсть, тому ми її пригощати більше не будемо… А хай би сама не скаржилася, що цукор скаче і лікар велів солодкого не їсти.

Коли він пішов до школи, ми були впевнені, хлопець уже порозумнішав і зайвого не балакає. І коли він прийшов із завданням описати зовнішність мами, я навіть перевіряти не стала. Перевіряв чоловік. І дозволив синові віднести до школи цей текст:

“Моя матуся найнежирніша з усієї нашої родини, бо тато не дає їй багато їсти. Він каже, що вона має бути красивою та сильною, а не як моя бабуся. Через короткі ноги мама носить підбори, але вдома у неї знову короткі ноги.

А ще мама дуже розумна, тому вона завжди грає у шахи з татом. Коли я порозумнішаю, вона гратиме зі мною теж, але поки що зі мною грає тільки тато, а мама в цей час миє голову, щоб у неї не випало волося.

Коли мама носить великі сережки, вона боїться, що у неї будуть довгі вуха, але все одно надягає їх для краси. Ще вона носить окуляри, але не для краси. Без них вона виглядає краще.

Вона має вії, а брів немає, вона малює їх олівцем. Натомість губи вона фарбує помадою, тому вони постійно різні. Тато каже, що краще б вона їх не фарбувала, і я згоден. Без помади я можу поцілувати її, а з помадою ні.”