Один дзвінок змінив все, незважаючи на 28 років спільного життя

Одного весняного дня ми з чоловіком і донькою святкували День Народження мого чоловіка. З нами були ще свекруха та її чоловік. Ми добре провели час: Ігор згадував смішні історії з дитинства, ми раділи та були щасливі. Бракувало тільки нашого сина.

Закінчивши трапезу, я і дочка вирішили провести свекруху додому, чоловік залишився вдома, тому що пристойно випив і не міг довго ходити після аварії. Я знала, що коли ми повернемося додому, він уже спатиме. Так і виявилося: він заснув просто перед екраном комп’ютера. Донька пішла до себе в кімнату, а я вирішила зварити каву.

Раптом я побачила на екрані монітора сторінку чоловіка в соцмережі: він, певне, хотів видалити якесь повідомлення, але заснув. Я підійшла ближче, побачивши, що чоловік написав «я тебе люблю» моїй колишній колегі – Світлані. Мені стало не по собі, ноги почали тремтіти, я сіла.

Я згадала, як мій батько був проти цього шлюбу, відчував щось: казав мені, що я страждатиму, але я не послухала його. Так ми із чоловіком прожили 28 років. Ми через багато чого з ним пройшли. Я дбала про нього після нещасного випадку – аварії, внаслідок якої загинув наш син… Мені здавалося, що чоловік любить мене, але щойно я побачила, що він освідчувався в коханні іншій…

Мені було не по собі. Я не знала, що робити: звернулась до дочки. Я розповіла їй про те, що сталося, вибігла з кімнати, підбігла до батька, який ще спав, і скасувала видалення повідомлення.

Потім дочка почала читати листування з новим коханням батька. Ми з’ясували, що їхній роман триває досить довго. Донька сфотографувала листування своїм телефоном. Потім вона написала Світлані, що, якщо любить його, нехай забирає собі… Я довіряла доньці, мовчки спостерігаючи за її діями.

Як тільки дочка надіслала повідомлення Світлані, жінка одразу вийшла із сайту. А донька через свій сайт надіслала знімки листування чоловікові, написавши, щоб він був чоловіком і пішов. Вона обійняла мене, сказавши бути сильною.

Я не знала, як на все це відреагує чоловік, коли прокинеться, ми чекали, раптом пролунав дзвінок на його телефон. Чоловік відповів, думаючи, що нас нема вдома. Потім він попрямував у кімнату, переодягся і пройшов повз нас. Я відвернулася до вікна, дочка з посмішкою помахала йому.

Через деякий час він приїхав за речами та пішов. Я не могла повірити, що таким чином наш 28-річний шлюб міг зруйнуватись. І як після цього вірити чоловікам?