Лука Сафронов уславився не талантом, а прив’язаністю до МакДональдса. Буквально, кайданками

Після того, як McDonald’s повідомили про рішення піти з російських ринків, Лука був дуже засмучений.

Він знайшов найдивніший спосіб нагадати про себе. Як талановитий піаніст, він міг стати і блогером, і артистом, і композитором. Міг навіть трудитися в тіні батька, художника Нікаса Сафронова. Але слава до Луки прийшла у туалеті на висоті 10 тисяч метрів.

Їсти він з того часу не перестав, вирішив влаштувати акцію протесту під дверима улюбленої забігайлівки. Пристебнув себе наручниками до дверей, сподіваючись… На що?

Що Макдональдс залишиться на місці? Чи що його вивезуть до Америки з кухонним обладнанням?

Дорослий чоловік із претензією на інтелігентність волав, що втрата McDonald’s це найгірше, що могло статися з pосією, для всіх співгромадян це втрата з втрат.

– Вони нас приручили, а тепер кидають, — підвивав Сафронов, — ми вже звикли до цієї їжі, ми не можемо відмовитись від неї через 30 років!

Сподіватимемося, що 270 кілограмів почнуть танути без фастфуду, послабивши тиск на мозок Луки. Батько намагається перекласти все в мову художнього перформансу, але по вигляду Луки не скажеш, що він взагалі усвідомлює концепцію свободи та вибору. Вся його свобода зводиться лише до вибору соусу для нагетсів.