Сьогодні ракети впали за якихось 20 кілометрів від кордону з Польщею, іншими словами, від кордону НАТО. Складається враження, що путін хотів показати, що в нього, мовляв, довгі руки. Але про те, що руки можуть бути довгими, а кара ще ближча, цей ідолопоклонник не задумується, хоча й ховається у бункері. Та від Божої кари під землею не сховаєшся

Щиро кажучи, доволі стурбований останніми подіями у світі. Почну з того, що вірю у кожне слово Біблії, в тому числі й у пророцтво про Армагедон. Нехай воно й написане у алегоричній формі, ніби якась казка-страшилка, хоча і з добрим кінцем, але сподівалася, що це станеться колись і не зі мною.

Для більшості людей, котрі вірять у це пророцтво, вона асоціється з Третьою світовою війною. Першою про її початок попередила Україна. На жаль, значна частина лідерів інших країн проігнорувала наше попередження. Вочевидь, вони просто не хотіли прийняти те, що й на їхні голови падатимуть ракети, доведеться приймати якісь радикальні рішенння, замість затишного життя в спокійній країні.

Нас, мовляв, обійде. Навряд чи. Не знаю, як відповість вчорашній напад Ірану президент Байден. З одного боку, США ніколи не пробачають, коли їх чіпають. З іншого, якщо Байден не відповість належним чином, то з Америкою перестануть рахуватися.

Як бачимо, градус агресії піднімається. А в Україні він вже зашкалює. Те, що зараз робить росія, я розцінюю, як агонію. Як сьогоднішній oбcтpiл Яворівського полігону, де зaгинyло, на даний час, 34 людини. Та, якби Захід не чухався під хвостом у питанні передачі нам відповідних комплексі, можливо б все обійшлося.

До речі, ці ракети впали за якихось 20 кілометрів від кордону з Польщею, іншими словами, від кордону НАТО. Складається враження, що путін хотів показати, що в нього, мовляв, довгі руки.

Але про те, що руки можуть бути довгими, а кара ще ближча, цей ідолопоклонник не задумується, хоча й ховається у бункері. Та від Божої кари під землею не сховаєшся.