Подивився російське ТБ, вже й балакати вони почали по іншому, дають задню. Розповідаю
Навіть у церкві не міг знайти спокою, позбутися від тяжких, сумних думок. Одразу гинyть цілі сім’ї. Згадати тільки шестирічну дівчинку з Маріуполя. Звітска про неї, мабуть, облетіла весь цивілізований світ. Від самого уявлення тих мyк дівчинки роздирає душу.
Наш спротив дещо отверезив частину російського суспільства. Так, почалися протести проти вiйни. Навіть вдаються до більш радикальних заходів. Так там з’явився сміливець, котрий не тільки розмалював ворота до свого військомату в кольори нашого прапору, але й кинув у саму будівлю коктейль молотова, сподіваючись, що згорять списки резервістів і не буде кого призивати на вiйнy.
Вже й балакати по їхньому ТБ почали по іншому. Ведучі їхніх шоу вже з деяким розпачем констатують, як їхня влада прорахувалася, розпочавши війну з нами. Виявляється, ми не розділені на Схід і на Захід, а сформована єдина українська нація.
Ніхто їхній прихід не вітає, а ЗСУ дає відсіч. Попри те, як то кажуть, горбатого могила не виправить. Бо в кінці свого спічу ведучий знову затягнув традиційну пісню. Мовляв, росії потрібно виродити таке наше ставлення до них. Їм треба пояснити нам, чого вони від нас хочуть
Чого хочуть? Та ми це прекрасно усвідомлюємо і більше нам нічого знати не потрібно. Нам потрібна лише допомога Бога.
“… Встань, Господи, спаси мене, мій Боже! По щелепах ти вдарив ворогів моїх…” (Псалом 3).