Чоловік вирішив, що дружина ганьбить його своїм виглядом, велів сидіти вдома, доки вага не скине

А починалося все так чудово! Світлана любила Максима, все в ньому любила, вірила йому, як собі! Одружилися, на п’ятий рік шлюбу після кількох спроб і донечка з’явилася на світ.

Попри побоювання (скільки вона на гормонах сиділа, щоб доносити благополучно), дівчинка народилася міцна, здорова і горласта. Світлана не висипалася, збила весь режим, але дитиною займалася ґрунтовно, все для дівчинки. Вже і про синочка почала думати, а значить, знову гормони пити, готуватися.

Зарплати Максима цілком вистачало, через гроші сварок не було, у дбайливої ​​дружини господарство працювало, як швейцарський механізм. А ось Максим почав віддалятися.

– Я, Світлано, тебе вибрав, бо мені маленькі дівчата подобаються. Тоненькі й дзвінкі, ти такою й була. А зараз, ну подивися на себе!

Світлана дивилася, звичайно. 8 кілограмів набігло за час вагітності, потім вигодовування, молока було багато, так ще додалося. Вона була готова, що вагу набере, у неї в сім’ї всі збільшувалися кілограмів на 30, вона поки що балансує на десяти, але голодувати матері, яка годує остання справа.

Так думати треба було, вибирав би тоді балетний типаж. Ти ж бачив, що в мене і груди, і стегна є. Маму мою бачив сестру. Я думала, ти все розумієш, куди мене тепер подіти? Під прес покладеш?

Світлана думала, Макс несерйозно, але вся його сухорлява підсмагла рідня теж на неї насіла: ні сестра собі “не дозволила” розжиріти, ні свекруха, та взагалі трьох виростила.

Тепер відмовився її на сімейні свята брати з собою, щоб виглядом своїм апетит не псувала. Світлага в жаху. І рада б на дієту сісти, але Макс додому тягне копчене та жирне, від неї вимагає плову та м’яса по-французьки. Ображається, плаче. Чекає, що чоловік схаменеться.