Лідії було 52 роки. Її шлюб не можна було назвати щасливим, але вона міркувала так: “Не сама, і то добре”. Діти вже виросли та поїхали вчитися, а вони з чоловіком проводили мовчазні вечори біля телевізора. Якось Іван заявив, що йде. Лідія була здивована: «Що ж сталося? Адже було так добре та спокійно». Але виявилося, що чоловік уже три роки мав роман на боці, про що наївна Лідія навіть не підозрювала

Жінка була у розпачі. Найбільше вона боялася залишитись у 56 років сама, кинута чоловіком. «Яка ганьба, — міркувала Лідія. — сидітиму, як самотня стара, нелюбима і всіма покинута. Потрібно повернути чоловіка назад у сім’ю».

У пошуках розради  Лідія зателефонувала мамі. Емілія Станіславівна, мама Лідії, була жінка хоч і літня, але строга та розсудлива.

– Забудь ти про нього, доню. Сльози лишити! Він з тобою вчинив як останній негідник. Нема чого й думати про те, щоб повернути його в сім’ю. Він тебе три роки обманював, де твоя гордість? – радила мама. Але Лідія пропускала повз вуха всі запевнення матері. Вона вважала, що вона давно не любила зятя і тепер налаштована проти нього.

Лідія все не знаходила собі місця та міркувала, як їй повернути чоловіка. Жінці не спадало на думку, що нею керує страх самотності. Вона просто не розуміла, як їй жити далі, чим займатися і де шукати сенс існування. Тоді Лідая вирішила звернутися до подруги, яка завжди підтримувала її в складних ситуаціях.

– Ти що, подруго? Навіть не думай повертати його! Де твоя гордість? Він ходив до іншої дамочки три роки, а ти його годувала вдома. Залиш ці думки і живи своїм життям. Давай завтра разом на фітнес сходимо? – запропонувала подруга. Лідія відмовилася, їй зараз було не до нових захоплень. Жінка подумала, що подруга просто заздрить її сімейному щастю, адже та вже 20 років живе сама.

Що тільки не робила Лідія, щоби повернути чоловіка. І дзвонила йому з проханням повернутися, і дітей налаштовувала, щоб вони вмовили батька. А одного разу навіть спустила свої накопичення на ворожку, думаючи, що вона зможе наворожити їй сімейне щастя. Нарешті Лідія зробила останній крок. Розшукала адресу коханки чоловіка і рішуче пішла до неї.

Лідія збентежено підійшла до під’їзду, де жив тепер її ненаглядний Іванко. Вона вирішила уточнити у бабусі, яка сиділа на лавочці біля будинку, чи живе тут Валентина (ім’я коханки Лідія дізналася через спільних знайомих).

Бабуся підтвердила. А ще розповіла, що Валентина майже кожен місяць змінює кавалерів. А новий до неї вже довго ходить. Тільки не підходить він їй, якийсь він щупленький і жалюгідний.

Коли Лідія побачила цю солодку парочку, то зрозуміла, що говорила сусідка. Справді, поруч із огрядною Валентиною Іван виглядав неначе її тато. Коханка була висока жінка, одягнена у яскравий одяг. Вона явно насолоджувалася тим, як вона виглядає. Ваня спочатку зніяковів, побачивши дружину, але потім сміливо заговорив:

— Ти що тут робиш, Ліда? Я ж тобі прямо сказав, що покохав іншу, а з тобою хочу розлучитися. Дай мені спокій! – різко крикнув Іван.

— Пані, вам тут не раді. Бачите, ми з вами люди різного сорту. Я жінка гаряча та пристрасна, кого вже покохала, не відпущу! – додала коханка чоловіка.

— Ваня, ходімо додому. Бачу, що ця жінка тобі не підходить. Будь ласка, підемо зі мною, — Лідія продовжувала вмовляти чоловіка. Але він тільки посміхався у відповідь.

Минали місяці, і жінка поступово звикала до свого нового життя. Вона більше не намагалася знайти чоловіка, почала більше часу приділяти собі. Сходила до салону краси, накупила одягу. Пішла разом із подругою на фітнес і відчувала: після розлучення її життя заграло новими фарбами!

А одного разу Іван з’явився на порозі її будинку. Умовляв вибачити його та жити як раніше. Але тепер Лідія рішуче відмовила. Тоді колишній чоловік попросив у неї грошей на те, щоби поїхати в село до матері.

– Ця Валька обібрала мене до нитки, – скаржився чоловік.

Лідія вирішила краще заплатити чоловікові, щоби ніколи більше не бачити його. То була остання послуга з її боку.

Страх самотності мучив 52-річну жінку, але вона знайшла у своєму самостійному житті втіху. Тепер вона покладається лише на себе і отримує від цього задоволення.