Чоловік повертався з чергового відрядження з сюрпризом для дружнини. Та тільки цей “сюрприз” виявився його коханкою
Микола та Інна були звичайною середньостатистичною сім’єю зі своїм маленьким сімейним куточком та простими радощами. Весілля у них було скромне, та й жили вони спочатку небагато в маленькому будинку на околиці міста. Але подружжя любило одне одного і цінувало те, що мали.
Незабаром у них з’явився довгоочікуваний син і поповнення в сім’ї стало поштовхом до кращого життя.
Микола працював без перепочинку, щоб забезпечити сім’ї безбідне існування. Інна займалася будинком: готувала, прала, прибирала, стежила за малюком. Варто віддати їй належне: навіть маленький будинок виглядав як хороми. А ганок і дворик вона перетворила на зразкові. Хазяйкою захоплювалися всі сусіди.
Коли син підріс, подружжя змогло купити власне житло. Довго відкладали, заощаджували на собі, а потім і батьки підсобили. Вдалося купити великий та просторий двоповерховий будинок без кредитів та іпотек. Тихе сімейне життя як у пасторальному романі.
Раптом на 38-му році життя Інна зрозуміла, що вона знову чекає на малюка. Вона переживала, як Микола сприйме цю новину, адже вони вже не такі й молоді. Але чоловік зрадів, почав цілувати і обіймати дружину. Тішився, що знову стане батьком. Інна вкотре подумала, як їй пощастило з чоловіком.
Синові було вже 15 років, він готувався до вступу до будівельного коледжу. Інна могла повністю віддати себе новонародженій дочці. Вона знову згадала, яке це щастя бути мамою малюка. Наново вчилася стерилізувати пляшечки і заколисувати крихітне немовля. Не встигла обернутися, як донька вже на ніжки стала, а потім і в садок пішла.
Якось Микола заявив Інні, що його відправляють у відрядження до іншого міста.
– Там наша фірма має намір будувати об’єкт, уже договір підписали. Керівництво обрало мене для контролю процесу як досвідченого спеціаліста.
Інна занепокоїлася, чи його надовго відправляють.
– Поки що на 2 місяці, а далі подивимося. Але ти не переживай, я приїжджатиму на вихідні і гроші висилатиму, — запевнив жінку чоловік.
Микола поїхав, хоч би як важко далося йому це рішення. Інна залишилася сама з двома дітьми та великим господарством. Але вона не скаржилася, а стійко переносила всі проблеми. Чоловік час від часу висилав гроші, так що сім’я не бідувала. Спочатку він дзвонив щодня і навіть кілька разів приїжджав. Але час минав, і чоловік дедалі більше віддалявся.
Якось Інна випадково зустріла колегу Миколи. Привіталися, і почалася бесіда. Жінка спитала, чому саме її чоловіка постійно відправляють у відрядження. Чи не можна якось замінити його хоч на якийсь час?
– А ти не знаєш, чи що? Він сам просить продовжити йому відрядження. Говорить, що подобається працювати на новому об’єкті, — відповів колега чоловіка.
Інна запідозрила щось недобре. Жінка нутром відчула, що чоловік їй зраджує. І мала рацію. Микола справді познайомився із симпатичною адміністраторкою свого готелю, запросив її на побачення. І закрутилося-завертілося, що він і про дітей, і про дружину забув. А коханка його була наполеглива і будь-що вирішила вийти за нього заміж.
Микола дедалі рідше дзвонив додому. Був запальним, не хотів говорити, грубіянив. Інна не впізнавала свого чоловіка: куди подівся її чуйний і ніжний чоловік? Але якось він зателефонував і сказав, що відрядження закінчилося, він приїде завтра і влаштує їм сюрприз.
Діти були у нестямі від щастя: скоро вони побачать тата та й ще з сюрпризом! Наввипередки будували здогади, який подарунок приготував тато. А Інна почала чепуритися і готувати чоловікові святковий обід.
Тільки сюрприз був зовсім не такий, як чекали діти. З машини Микола вийшов не один, а зі своєю коханкою.
– Інна, знайомся, це Марина, — звернувся він до своєї дружини. — Тепер вона житиме тут, а ти збирай речі.
Ось так в одну мить зруйнувалося життя Інни. Вона зібрала дітей та влаштувалася жити у матері. Три місяці жінка важко виходила з дому, була в депресії і не знала, чи є життя після зради. Знайомі не впізнавали її, і багато хто навіть перестав з нею спілкуватися.
Але час минав і лікував рани. Діти росли, Інна заглушила у собі біль та образу. Вона розпочала судовий позов за будинок, адже половина належала їй. Разом вони купували цей будинок, облаштовували його. Жінці вдалося досягти того, щоб колишній чоловік виплатив їй компенсацію за половину будинку та ще й аліменти на двох дітей.
Інна вирішила інвестувати ці гроші у власну справу. Вона згадала, як у молодості мріяла бути перукарем і навіть пройшла курси. Зараз вона записалася на навчання візаж і вперто йшла до своєї мрії. Грошей, які виплатив Микола, вистачило, щоби відкрити власний салон краси. Тепер її заклад найкращий у всьому передмісті, навіть деякі міські дамочки їздять до її майстрів.
А сама Інна немов помолодшала. Змінила зачіску та колір волосся, почала стильно одягатися. Навіть молодші чоловіки заглядаються на неї. Сильна, успішна та красива жінка, яка довела: життя після зради лише починається.