Бабуся вже, а все туди ж, на манікюр вона прийшла! — Майстри у салоні краси думали, що їх ніхто не чує

Якось приїхала в салон трохи раніше свого часу, сіла чекати на майстра. Поруч зі мною ще одна жінка журнал гортала, мого приблизно віку, може, трохи старша. Розговорилися тихенько, а тут раптом музика стихла раптово, і ми почули, про що позаду дві дівчини балакають:

– Ось навіщо ці бабки на манікюр пруться? У житті не зрозумію їх, пекли б уже пиріжки онукам, а вони все чепуряться.

Салон великий, але ми з сусідкою якось відразу зрозуміли, йшлося про нас. Та й у принципі про всіх тих жінок, що дожили до пенсії, продовжуючи доглядати за собою. Ну як це – за місяць на жодній процедурі не побувати?

Жінка має залишатися жінкою, але видно серед малолітніх манікюрш витає ідея, що тільки молоденькі мають бути доглянутими і приводити в салон подружок, із віковими клієнтками ніхто не хочеться возитися.

І якби це був лише один випадок, але ні: такі тренди останніх днів. Молодь переконана: пенсійний вік – уже час доживати. Навіть термін з’явився, зауважили: вік дожити? Тобто, тихенько рипіти, скромно харчуючись і ковтаючи пігулки, зносити запаси одягу та звільнити від себе світ.

Але щось мені в мої прекрасні роки зовсім не хочеться позбавляти світ своєї присутності. Пенсіонери, хіба вони не заробили на гідне життя? Чому вони мають відмовитись і від звичок, і від пристойного одягу, забити на власне здоров’я?

Вихід на пенсію — дохід, що різко просів, до нього доводиться підлаштовуватися. Доводиться відмовлятися від колишніх звичок, хобі. Деякі пенсіонери так і миряться з власною непотрібністю, справді коптять небо в очікуванні кінця. Але ж хтось прагне повноцінного щасливого життя. Думає про здоров’я. Займається спортом. Хоче бути корисним.

Ми із чоловіком обрали другий варіант: активне життя. Знаходимо приводи та способи приємно спілкуватися, відпочити разом, побачитись із друзями. У нас є і ділянка за містом, тому видатків більше.

На їжу стали витрачати більше, пенсіонери не лише кашку їдять. В обов’язковому порядку витрачаємось на подарунки дітям та онукам, витрати зростають. І догляд за собою є обов’язковою статтею витрат. Тому що життя має бути гідним у будь-якому віці.