Невістка подумала, що син подарував мені шубу, і закотила скандал і йому, і мені

На Інні син одружився два роки тому. Я до невістки ставилася нейтрально. Не можу сказати, що вона мені дуже сподобалася, так вона й не мені мусить подобається, а синові. Але й поганого спочатку я про неї нічого сказати не могла. Зараз уже минув час, багато її особливостей вилізли назовні, хоча я спеціально в ній недоліки не вишукувала.

До минулого року жили мої молодята на орендованій квартирі. Тільки планували збирати на своє, бо незадовго до весілля син розплатився з кредитом за машину, і хотів трохи відпочити від боргів. А потім не стало нашої бабусі, і питання з квартирою вирішилося саме собою.

– Мда ну й квартирка, – гидливо зморщила носик Інна, коли вперше потрапила до квартири.

Сказано було хоч і брутально, але дуже правильно. Квартира була в гнітючому стані. Мамі моїй, колишньої власниці, останніх років десять уже нічого не треба було. Пропонували їй зробити ремонт, але вона не хотіла зайвого шуму та пилу. Говорила, що так їй звичніше, вже свій вік вона доживе, а після неї хоч потоп.

– Нічого, – натхненно заспокоїв дружину син. – Зробимо ремонт, буде просто цукерка.

– Та тут все треба до бетону обдирати і викидати всі меблі, – не вгамувалася невістка.

– Треба, значить, обдеремо і викинемо.

Інна єхидно поцікавилася, на які це такі гроші чоловік вирішив робити такий масштабний ремонт, а той відповів, що збиратимуть. Все одно ж збиралися. Тільки тепер збиратимуть не на іпотеку, а на ремонт та обстановку.

– А щоб було швидше, ми сюди й переїдемо, – вирішив син.

На Інні обличчя не було, їй явно не хотілося жити у такій занедбаній квартирі. Я тоді пішла, не стала чекати, доки діти почнуть скандалити. А вони точно поскандалили, це я знаю.

Але у результаті син таки переміг. Молодята переїхали до своєї квартири, стали збирати на ремонт.

Справа в перші місяці йшла зі скрипом. З’ясувалося, що Інна економити не вміє зовсім. Щойно в її руки потрапляли гроші, то вони одразу ж розліталися на всяку дурницю. Син вольовим рішенням прибрав у свої руки сімейний бюджет.

Ні, діти не голодували, у них був одяг по сезону, у невістки була необхідна косметика, але бездумних витрат син не допускав. Що дуже невістку засмучувало.

Я теж потихеньку відкладала гроші, щоб потім подарувати молодим, коли вони почнуть ремонт. Мені самій не потрібно багато, я не барахольщиця, речі не збираю, а на їжу та комуналку витрачаю небагато.

До того ж, мені періодично допомагає дочка. Вона старша за брата на одинадцять років, вже давно одружена, дитина школу закінчує вже через пару років. Живуть вони з чоловіком добре, непогано забезпечені, можуть дозволити мені допомагати. Але я цим не зловживаю, сама допомоги не прошу. Тільки якщо дочка сама вирішить.

Подзвонила вона мені минулого тижня, каже, що у неї шуба є, яку вона вже не носить.

– Та я зараз майже завжди за кермом їжджу, а там у такій шубі незручно. Ось і висить уже рік, чекає, коли до неї моль добереться. Привезти тобі, носитимеш?

Звичайно буду! Які питання можуть бути? Шуба у дочки хороша, натуральна, та й носила вона її всього нічого, нова, можна сказати. Дочка шубу привезла, я її поміряла, а мені вона завелика. Треба ґудзики б перешити. Дочка сказала, що віддасть у ательє, вона знає добре. Так і зробили.

А вчора телефонує, каже, що все зробили, можна забирати. На вулиці ожеледиця, я подумала, що сама не дійду. Дочка у відрядження збиралася, їй ніколи. Вирішила сина попросити, він же на машині. Той не відмовив. Сказав, що ввечері привезе.

Увечері він приїхав злий та нервовий. Привіз шубу і розповів, як посварився з дружиною.

– Лежав собі пакет у багажнику, нікого не чіпав. Ні, Інні там щось було потрібно, сунула носа і в пакет. Побачила шубу, спочатку верещати від радості стала, а потім, коли дізналася, що це не їй, плакати почала. Я ж сказав, що це тобі, та й далі був скандал.

Невістка вирішила, що син купив мені шубу, тому закотила йому істерику на тему того, що її він змушує вічно заощаджувати, а сам на матусю шалені гроші витрачає.

Розповідь сина перервав телефонний дзвінок. Мені дзвонила Інна.

– Не соромно вам із сина гроші тягнути? І навіщо вам шуба, ви ж стара! – трохи заїкаючись від ридання прокричала вона.

Я слухати цю істерику не стала, поклала слухавку. Істерика істерикою, але переходити на образи – це вже занадто.

А син продовжив розповідь. Син спробував пояснити, що шубу мені віддала моя дочка, а він просто забрав із ательє. Але невістка була чітко впевнена, що він бреше. Навіть донька зателефонувала і почала випитувати подробиці про шубу.

Хоча всі свідчення сходилися, невістка вирішила, що тут кругова порука з метою обдурити її. Навіщо така багатоходівка комусь потрібна, незрозуміло, але Інна чомусь учепилася за цю ідею. Син психанув, висадив дружину біля будинку, а сам поїхав до мене. Решту я вже знаю сама.

Я подякувала синові за доставку, нагодувала вечерею, і сказала, щоб передав своїй дружині, що поки вона переді мною не вибачиться, я з нею навіть вітатись не стану. І це буде вперше і востаннє, коли я готова її пробачити за таке відверте хамство.