Перестала давати мамі гроші, коли дізналася на що вона їх витрачає. І ні, мені не соромно

До брата мама завжди ставилася ну дуже трепетно. Адже хлопчик жив у постійному стресі – у нього не було тата. Але брат із цього приводу не сильно страждав, він не пам’ятає батька. Коли тато пoмeр, брат тільки-но народився, а мені було сім років. Для мене це була трагедія.

Мама всім каже, що тягла двох дітей одна, але це брехня. Нам завжди допомагали бабусі та дідусі. З нами сиділи, возили на море, дарували подарунки, робили ремонт у кімнаті. Коли брат підріс, бабуся по батькові обмінялася з мамою квартирами, бо в нас була двояка, а в неї троячка. Бабуся хотіла, щоб у мене та брата були свої кімнати.

Але якщо бабусі та дідусі любили нас однаково, то мама з братом сюсюкалася постійно. Йому сходило з рук будь-яке хуліганство, адже він нещасний хлопчик, який ріс без батька.

Коли братові було десять, я поїхала вчитися і більше не поверталася до рідного дому довше, як на місяць. Зазвичай я намагалася підробляти, щоб були зайві гроші. Тим більше я не витримувала жити в одній квартирі з мамою та братом, який з віком ставав усе більш розпещеним.

Після вишу мені запропонували роботу в інішй області, куди я й вирушила. Досі живу тут, хоч контракт закінчився вже вісім років тому. У мене вже своя сім’я, чоловік, дитина у найближчих планах.

Маму я востаннє бачила, коли приїжджала із чоловіком після весілля. Це було шість років тому. Найчастіше їздити не дозволяє ситуація – дуже далеко, квитки дорогі. Та й особливого бажання немає, тому що у мами всі розмови зводяться до молодшого брата. А про нього слухати вже не можу.

Від армії мама його відмазала, намагалася вивчити у ВНЗ, але він двічі звідти вилітав за прогули та неуспішність. А потім взагалі заявив, що і без освіти чудово зможе прожити. Влаштувався кудись працювати, а два роки тому одружився.

Мама віддала молодим трьохкімнатну квартиру, в якій ми жили, а сама перейшла в нашу двохкімнатну, яку займала бабуся. Квартира другої бабусі вже давно була продана і гроші поділені. Саме на ці гроші брата й відмазували від армії, намагалися вивчити, а згодом грали весілля.

Коли брат одружився і почав жити окремо, мама все частіше почала скаржитися на здоров’я. Ми спілкувалися з нею по телефону, приїхати не виходило, тому я сильно переживала, як вона там, таки вже такий вік, небезпечний.

Мама казала, що стежить за здоров’ям, але у безкоштовних клініках такі черги, що взагалі можна не дочекатися. Я відправляла гроші, щоб вона могла сходити на прийом до приватної лікарні, а потім купити собі ліки. Це тривало два роки

Нещодавно мені випало відрядження до міста, від якого до мами можна було доїхати за дві години. Звичайно я зірвалася до неї, адже судячи з дзвінків, вона там мало не на смepтному одрі вже повинна лежати. Попереджувати я її не стала, щоб вона не кинулася готувати величезний стіл, є у неї така звичка.

Я чекала побачити виснажену бабусю з сіруватим обличчям і задишкою, на яку вона часто скаржилася, а мені відчинила двері рум’яна задоволена життям жінка. З помешкання смачно тягнуло свіжим печивом.

Мама мені начебто зраділа, але поводилася якось підозріло. Одразу почала зображати, як їй погано, але по людині видно, коли у неї проблеми зі здоров’ям, особливо такі, які мені два роки розписувала мама. Я її запитала прямо – на що їй потрібні були гроші. На купівлю ліків мені вже не вірилося.

– Я насправді купувала ліки! Невже ти думаєш, що я брешу?

– Покажи мені ці ліки. Давай, не соромся, – запропонувала я, але мама показати мені нічого не змогла. Як і витяги від лікарів.

А потім вона під гнітом неспростовних доказів зізналася, що брехала мені. Гроші їй насправді були потрібні, але не щоб займатися своїм здоров’ям, а щоб забезпечувати сім’ю брата. Адже їм і ремонт потрібен, і відпочити з’їздити, а ще машину хочуть купити.

До того ж невістка у декреті сидить, народжувати не сьогодні, так завтра. А брат працює зі змінним успіхом. Не цінують нашого хлопчика злі працедавці.

– Обманювала, так. Але скажи я правду, ти грошей у житті не дала б, – заявила мама.

– Не дала, – погоджуюсь я. – І більше не дам. Тепер все перевірятиму і контролюватиму. Будь-які прохання підтверджуватимеш документально і з чеками. Я там працюю не для того, щоб мій брат міг тут балдіти за мої гроші. Тобі я допомагати готова, а він нехай сам крутиться.

Мама намагалася заперечити, що йому так складно, часи які, але я навіть слухати не стала. Найменше мене цікавить, як там живеться розпещеному хлопчику.

Мою довіру мама втратила. Але я дам їй ще шанс, гроші на її потреби відправлятиму, але якщо вона знову витрачатиме їх на брата, а мене обманюватиме, то більше не отримає ні копійки. Нехай мене засудять, скажуть, що я погана дочка та сестра, але я так вирішила. Дуже не люблю, коли користуються мною.