– На день народження без подарунка не приходять, – заявила мені мама. І це після того, як я всі свої гроші витратила на ремонт в її квартирі

Відносини у нас із мамою непрості з самого дитинства. Попереду мене завжди була моя старша і дуже успішна сестра, яка завжди була кращою, розумнішою, добрішою, співчутливішою і результативнішою. Я ж все життя виверталася із суглобів і рвала на британський прапор, щоб довести мамі, що теж чогось вартую.

Навіть коли я купила собі квартиру, сама сестра народила дитину, чим перекрила всі мої звершення років на п’ять уперед. Я зрозуміла, що гонку можна закінчувати, мені нічого не світить. Точніше, зрозуміла я це набагато раніше, але вдіяти нічого з собою не могла.

Так хотілося побачити в маминих очах схвалення, а не зневажливий кивок з подальшою розповіддю про те, яка молодець моя сестра.

Сама мама пояснювала, що любить нас однаково, а сестру мені приклад ставить завжди для того, щоб я не опускала руки і завжди бачила орієнтир якого варто прагнути. Психолог із мами не вийшов. Своїми діями вона добилася зовсім іншого результату – я терпіти не можу свою зарозумілу сестру, яка з дитинства звикла задирати ніс.

Я працюю, але останні два роки із зарплатою було не так добре, як раніше. Був період, коли я залишилася без грошей. Це мене так налякало, що я почала відкладати майже половину зарплати, утискаючись у витратах. Дуже страшно було знову залишитись без грошей, хоча ситуація давно вже виправилася і тепер не така критична.

Мамі я намагаюся допомагати регулярно. Вона на пенсії, тож дохід у неї маленький. Не можу сказати, що я  її утримую, але комуналку оплачую я. Іноді приношу пакети із продуктами. А нещодавно зробила мамі ремонт у квартирі, спустивши на це всі свої заощадження.

Ремонту в домі мами не було давно. Вона якось раніше не звертала на це увагу, а тут півроку постійно скаржилася, що шпалери відвалюються, лінолеум протерся, а плитка вже потребує заміни. В неї грошей немає, сестра теж не допомагає, бо в черговому декреті. Залишилася лише я.

Я знайшла бригаду, з’ясувала вартість, вигрібла всі свої заощадження, навіть дещо взяла у кредит і зробила у маминій квартирі гарний ремонт. Мамі все сподобалося, а це головне. Вона знала, що я заробляю не так і багато, але питання ціни ми не порушували.

Приблизно за два тижні після закінчення ремонту у мами був день народження. Я відразу попередила її, що в мене зараз фінансові труднощі, але мама сказала, що це не важливо. Я купила букет та прийшла. Виявилося, що я неправильно зрозуміла маму.

– А що, ти взагалі жодного подарунка не купила? Взагалі-то на день народження без подарунка не приходять, але гаразд, проходь, сідай, – сказала мені мама при всіх гостях. Якби я не була в такому шоці від її слів, то розвернулася та пішла. Але мозок переварював її слова, а тіло рухалося автопілотом.

Коли я прийшла до тями, вставати і йти було вже якось безглуздо. Я вибрала момент, коли мама вийшла на кухню, і вислизнула за нею.

– Ти ж знала, що в мене немає грошей, я все витратила на твій ремонт.

– І що це привід приходити до матері на день народження з порожніми руками? – холодно поцікавилася мама. – У твоєї сестри зараз взагалі дитина на руках, вона на другу чекає, але подарунок мені все одно подарувала.

Пішла я від мами з чітким розумінням, що я витрачаю своє життя не на те. Там бездонна криниця, яку я навіщось намагаюся наповнити.