Свекруха погрожує поскаржитися на мене у опіку, бо моя дочка яскраво пофарбувала волосся

Маму чоловіка звуть Валентина Сергіївна. Ця жінка терпіти мене не може з першого погляду. Синочка у неї забрала, та ще й жити з нею не захотіла, потягла бідного хлопчика на найм. Ми у шлюбі вже п’ятнадцять років, а свекруха все ніяк не заспокоїться.

У шлюбі ми з чоловіком нажили дочку, їй зараз чотирнадцять років виповнилося. Є ще квартира, яку ми вісім років тому взяли в іпотеку. Платити нам ще довго, зате своє житло, з якого ніхто не вижене. Та й свекруху можна на поріг не пускати, коли їй заманеться перевірити, чим я займаюся, поки чоловіка вдома немає.

А чоловіка вдома не буває часто. Він уже два роки працює вахтами. Знайшов гарне місце, тож три місяці працює, потім на два тижні додому, а потім знову на роботу. Каже, що поки що гроші платять, треба максимально заробити. Якщо таким темпом піде далі, то іпотеку ми закриємо за рік.

Без чоловіка тяжко, але що робити. Я теж працюю, намагаюся ще брати підробітки, щоб усю зарплату чоловіка можна було пускати в іпотеку, а на мої заробітки жити нормально, а не з хліба перебиватися на воду. До того ж у нас дочка-підліток хочеться, щоб вона була забезпечена всім необхідним.

У нас із дочкою гарні стосунки, якими я пишаюся. У мене з моєю мамою були дуже довірчі стосунки, і зі своєю дитиною я спілкуюся так само. Ми не конфліктуємо, навіть складний перехідний вік минає без якихось жахів та істерик.

Якщо я доньці щось забороняю, то завжди пояснюю свою позицію. Якщо вона має виразні й тямущі аргументи, вона може мене переконати. Вона знає, що я не просто так щось забороняю, тому від моїх заборон є сенс.

– Ти зіпсуєш дитину! У такому віці їй потрібна тверда рука, а ти їй у всьому потураєш. Ти бачила, на що вона свою кімнату перетворила? – Валентина Іванівна частенько мені висловлювала свою думку, яку в неї ніхто не питав.

– Бачила, це її кімната, вона може робити все, що хоче. Якщо їй так подобається, то нехай буде, – я промовчала, що половину розвішаних там плакатів ми з дочкою вдвох вирізали, а щось навіть спеціально замовляли роздрукувати.

Свекрусі дуже не подобається, що в неї не виходить ні мене, ні внучку прогнути під себе. Та й син не дуже прагне під мамину спідницю. Вона йому постійно скаржиться то на мене, то на дочку, але чоловік чемно вислуховує, але робить все одно так, як вважає за потрібне.

Нещодавно дочка звернулася до мене з проханням пофарбувати волосся у якийсь яскравий колір. Я поставилася до цього спокійно. Їй чотирнадцять – коли ще експериментувати, якщо не зараз?

Ми вибрали, в який колір вона хоче пофарбуватись, я знайшла нормальний салон і ми туди сходили. На мою думку, вийшло дуже здорово. Чоловік, якому ми відправили фотку на вахту, також оцінив.

Не оцінила лише бабуся, яка прийшла зі своєю обов’язковою ревізією. Я думала, її кондрашка схопить, коли побачила внучку.

– Ти що з собою зробила? Ти на когось схожа? – вистачала за серце Валентина Сергіївна. – А ти куди дивилася? У тебе донька виглядає як малолітня не буду казати хто!

Я можу стерпіти багато, але не коли мою дочку так називають. Мама чоловіка отримала свої речі в оберемок і вирушила за двері. Можливо, я вчинила не надто ввічливо, але й вона не зразок для наслідування.

Свекруха потім обривала мені телефон, як я знаю, і чоловікові вона теж дзвонила. Йому було сказано, що я сама не буду казати хто і доньку виховую у тому ж ключі. Чоловік з мамою теж посварився.

До мене ж мама чоловіка зневірилася додзвонитися, тому написала гнівне смс, що піде скаржитися на мене в опіку, тому що я не стежу за дитиною, потураю її неправильному способу життя та інше марення.

Я собі вирішила, що ноги цієї жінки в нашому будинку більше не буде. Навіть вітатись з нею не буду. Я опіки не боюся, у нас у сім’ї все нормально. А ось у бабусі голову б перевірити варто. Поки вона просто репетує, а раптом потім кидатися почне на людей? Чекаю на чоловіка, щоб він розібрався зі своєю матір’ю. Дочці сказала, щоб з бабусею не спілкувалася, нічого їй всякі гидоти слухати.