Чоловік бере кредити, щоб задовольнити потреби своє мами та сестри. Я бути на третьому місці у коханого чоловіка взагалі ніколи не збиралася, тому поставила йому ультиматум

За всі чотири роки нашого шлюбу я думала, що вже звикла до всього. І до того, щоб встати о шостій ранку, бо терміново треба їхати на дачу, поки помідори не пoмерли від спеки. І подорожі за шістсот кілометрів машиною, бо сестра чоловіка примудрилася в іншому місті посіяти паспорт і не може дістатися додому. І розбирання із сусідами свекрухи, яких вона капітально затопила.

Ось з останньої нагоди особливо багато спогадів, бо тоді нам довелося брати кредит, щоби розплатитися із залитими сусідами. Виплачували його теж ми, хоча свекруха рвала сорочку на грудях, що все платитиме сама. Ага, так, платила аж два рази, а потім в неї постійно не було грошей.

Таке почуття, що їх у нас багато! Ми самі живемо від зарплати до зарплати, платимо кредит за машину і все не назбираємо на відпочинок на морі. Тому що у сімейства чоловіка то одне станеться, то інше.

Скільки разів ми з ним на тему його родичок лаялися, рахувати змучишся. А в нього відповідь на все одна – “це мої найближчі люди, не можу ж я їх кинути в такій складній ситуації”. Ось раз кинув би, вони б тоді вели себе більш обережно, а так чого їм думати зайвий раз. Є ж людина, яка все вирішить і розрулить.

Минулого року зовиця примудрилася народити дитину. Без заміжжя, без батька дитини, просто випадково так вийшло. Коли схаменулась, вже було “ой”, тільки народжувати.

– І нічого страшного, піднімемо! Це наша кров, наша дитина, – бравірувала тоді свекруха та майбутня бабуся за сумісництвом. Мене ж мучили невиразні сумніви, кому належить піднімати дитину.

Передчуття мене не обдурили – на нас, а точніше на чоловіка, стали сипатися прохання допомогти тим, купити це, зробити геть те. Чоловік охоче підривався і біг допомагати, купувати і робити, поки я не стукнула кулаком по столу і не сказала, що або він перестає витрачати сімейний бюджет на будь-що, або може збирати речі і переїжджати до мами та сестри.

А то дуже здорово виходить – він усю свою зарплату витрачає на потреби сестри та мами, а ми потім живемо на те, що заробила я. Мене таке не влаштовує. У нас теж є купа речей, куди можна вбухати грошей – достроково закрити кредит на машину, зробити ремонт у квартирі, з’їздити у відпустку. Список можу продовжувати дуже довго.

Чоловік мабуть зрозумів, що я говорю серйозно з приводу його переїзду до мами, став поводитися стриманіше. Можливо поговорив із родичками, щоб вони скромніше поводилися в планах запитів і прохань. Гроші із сімейного бюджету туди витікати не перестали, але замість широкої повноводної річки залишився невеликий струмок, з яким я була здатна миритися.

Але днями я дізналася, що чоловік надумав взяти кредит. І не на щось там потрібне для нашої сім’ї, а щоб купити подарунки. Вона йому замовила такий список, що в мене очі на лоб полізли. Вже після фена-стайлера із насадками за сімнадцять тисяч уже отетеріти можна. А це не все. Загалом на подарунок для сестри чоловік спустив понад п’ятдесят тисяч.

– Зрозумій, це ніби загальний подарунок мамі та сестрі, – намагався пояснити чоловік, але краще ситуація не виглядала. – У них зараз складні часи, самі собі вони таке не куплять. Це ж моя сім’я, я мушу дбати про них.

– Ти не повіриш, але я теж не можу собі дозволити фен за сімнадцять тисяч. У мене теж складні часи – у мене чоловік ідіот, і зовсім незрозуміло, коли вони закінчаться.

Я поцікавилася, що він збирається дарувати мені на новий рік, виявилося, що над цим він ще не думав. Але мамі та сестрі вже дуже дорогі подарунки купив.

Поставила умову, що він має продати або повернути все, що купував, виплатити кредит, який взяв, встигнувши все це провернути до нового року. Інакше свято я зустрічатиму у статусі розлученої жінки.

Квартира моя, робота у мене є, кредит за машину доплачу без проблем. Я не бачу сенсу в шлюбі, в якому живу гірше, ніж було до нього. А бути на третьому місці у коханого чоловіка взагалі ніколи не збиралася.