Набридло, що моя молода дружина всюди тягає за собою свою маму. Я дійшов до ручки. Нещодавно завів розмову із дружиною про цю проблему. Кажу: Так, мовляв, і так. Або теща більше не ходить за нами по пятах, або ми розлучаємося. Не можу я так більше жити! Катя плакала, казала, що й мене любить, і маму кинути не може. Отож, ми й далі живемо втрьох

Я зустрів Катю, коли ми були ще в інституті. Яскрава дівчина з блакитними, як океан, очима. Я довго дивився на чарівну однокурсницю, поки нам не доручили роботу над спільним проектом. Тоді я чітко вирішив: “Міша, це твій шанс. Ти не мусиш його упустити”. Проект ми зробили, а через кілька років побралися.

Зі теплом згадую роки, коли ми зустрічалися. Напевно, це був найяскравіший і безшабашний час. Прогулянки до світанку, пристрасні поцілунки під дощем. Ми прогулювали пари, щоб поїхати електричкою в сусіднє селище і наїстися там яблук із чужого саду.

Це було так весело та безтурботно! Ми були закохані та поводилися як діти. Але все змінилося, коли я повів Катю під вінець.

Вся річ у матері моєї дружини. Теща виявилася владною жінкою, яка ніяк не могла відпустити свою доньку у вільне плавання. Вона постійно лізла в наші стосунки то з порадами, то з настановами, яких ми не потребували.

Інша справа мої батьки. Вони одразу сказали:

“Сину, це твоє життя та твоя справа. Якщо потрібна допомога, кажи. Але зі своїми проблемами розбирайся сам”.

Катю з дитинства виховувала лише мати. Її батько пішов у інший світ, коли дитині було всього 5 років. Мама присвятила їй всю себе, вдруге заміж не вийшла. Напевно, тому їй і зараз так складно прийняти, що дочка більше не потребує її і вибирає жити самостійним життям. Хоча варто сказати, що й Катя дуже прив’язана до матері. Тільки я не хочу, щоб літня теща ходила з нами всюди.

Теща дзвонить нам щодня, вона знає про всі наші справи та цілі. Катя може годинами говорити з мамою по телефону, переказуючи всі подробиці нашого сімейного життя. Якщо ми посварилися, теща завжди в курсі. Вона дуже впливає на мою дружину, підказує їй, як вона має чинити у стосунках зі мною. Таке почуття, що я одружений не на Каті, а на її мамі!

Після весілля теща почала шукати причини, щоб зайти до нас, залишитися на вечерю чи навіть переночувати. Боюся, що коли у нас будуть діти, ми взагалі житимемо всі разом! Хоча у тещі власна квартира, вона проводить у нас дні безперервно.

А колись навіть попросилася пожити у нас пару тижнів. Влітку ми обов’язково беремо у відпустку маму Катіі. Замість того, щоб провести час тільки зі своєю молодою дружиною, я маю терпіти її маму!

Теща – самотня жінка, я це розумію. Все життя пропрацювала бухгалтером у маленькій конторі, тепер на пенсії. Подруг у неї немає, хобі також. Я завів з нею розмову про захоплення. Думав, якщо вона матиме якесь заняття, то вона відстане від нас хоч ненадовго. Мені здалося, що цю ідею вона сприйняла натхненно.

Дружина продовжує тягати свою маму за нами всюди. А якщо Катя не повідомляє їй планів на тиждень, то та ображається. Вона може запросто дорікнути їй в тому, що вона невдячна дитина. Теща просто майстер тиснути на жалість та почуття провини. Але Аня не розуміє, що це маніпуляція.

Я дійшов до ручки. Нещодавно завів розмову із дружиною про цю проблему. Кажу: Так, мовляв, і так. Або теща більше не ходить за нами по пятах, або ми розлучаємося. Не можу я так більше жити! Катя плакала, казала, що й мене любить, і маму кинути не може. Питання так і залишилося невирішеним. А ми продовжуємо жити утрьох.