Чоловік абсолютно не дотримується своїх же обіцянок. Я такого не потерплю, хай сидить тепер голодний – перестала на нього готувати

Я зараз у декреті з другою дитиною. Старший у садок ходить, а молодшому тільки рік виповнився. Вже п’ять років я в постійних побутових клопотах. Працює у сім’ї один чоловік, але не скажу, що він надривається. Живемо ми у квартирі чоловіка, а моя здається в оренду, приносячи в сімейну скарбничку дохід. Тому немає потреби у підробках та других роботах. Нам вистачає.

За стільки років декрету я вже втомилася цим з вічним і безперервним прибиранням і готуванням. Все-таки з двома дітьми тепер це робити все важко.

Старший ніби ходить у садок, але у нас виходить цей тиждень через три. Обов’язково захворіє сам, притягне додому, а тут і молодший починає кашляти і сопливити. А з двома дітьми, що хворіють, щось робити по дому просто нереально, молодший в такі моменти взагалі з рук не злазить.

До того ж у нас із чоловіком різний графік життя – він сова, а я жайворонок. Тобто, я можу встати о п’ятій ранку, але й спати ляжу найпізніше о пів на одинадцяту. Чоловік же встає на роботу о восьмій, а у вихідні може тиснути подушку до першої години. Але й спати лягає під ранок.

Проблема в тому, що вночі на чоловіка нападає жор. Він вигрібає з холодильника все, що є. Зазвичай до ранку там сиротливо лежать кілька недогризених шматочків. А весь брудний посуд залишається в раковині. Не дуже класний сюрприз, коли ти вранці встаєш, а в тебе на кухні як Мамай пройшов – мікрохвильова піч брудна, посуд брудний, їжі немає.

Скільки разів я лаялася з чоловіком на цю тему – не передати. Вранці і так настрою ніякого, а від таких картин взагалі стан берсерку вмикається. Хочеться тієї ж миті прийти, розбудити  сплячого чоловіка і відправити його мити за собою посуд. Зупиняє тільки те, що я його люблю, і йому ще на роботу їхати.

Нещодавно мене все це допекло і я закотила чоловікові скандал. Зазвичай я просто бурчала, але до пробудження чоловіка вже остигала, а тут кипіла, як чайник.

– Невже складно одразу за собою помити посуд? Ти ж бачив, що коли я йшла спати, раковина була порожня, я все після вечері перемила!

– Я не хотів шуміти і будити вас з дітьми, – намагався виправдатися чоловік.

Наші діти, дякувати Богові, такі жайворонки, як і я. Тому коли на нашого тата нападає нічний жор, ми зазвичай бачимо десятий сон.

До того ж дуже дивно він дотримується тиші – гримить мікрохвильовкою, розігріває їжу, потім вона, мікрохвильова піч, дзвонить, він по десять разів залазить у холодильник, гріє чайник, гримить посудом, ходить з кухні в кімнату і назад, грюкає дверима. Це, на думку чоловіка, нам не заважає, а якщо він помиє посуд, то одразу розбудить.

– Якщо ти не хочеш мити посуд, то не мий, залиш у раковині, я ввечері помию, – пропонує чоловік.

– Так, він весь день киснути буде! До того ж у нас не так багато посуду, щоб його збирати!

Це правда. Кухня у нас маленька, тому розгулятися з великою кількістю посуду не виходить. Його тупо ніде зберігати. Та й не потрібна гора посуду, якщо його мити регулярно.

У результаті ми з чоловіком зійшлися на тому, що він за собою митиме посуд відразу.

– Або я перестану тобі готувати, – погрожувала я йому. Ну, правда, скільки можна з мене знущатися?

Чоловік на мої умови погодився, визнавши їх виправданими. Перші два тижні нарікань не було – вранці я вставала, у раковині чистота. Та й нехай посуд неакуратною гіркою стоїть у сушарці, зате чистий. Але з третього тижня чоловік почав філонити.

– Я щось у кріслі поки читав, почав засинати і на автопілоті до спальні дійшов, навіть не подумав про посуд, – він він винився вперше.

Всі ми живі люди, не роботи, тож я з розумінням поставилася до цієї ситуації. Один раз, як кажуть, не рахується. Але потім такі косяки за чоловіком стали регулярністю.

Коли я вкотре порушила цю тему, чоловік психанув, і сказав, що я взагалі в декреті сиджу, могла б і сама посуд помити. Я запропонувала махнутися – на роботу піду із задоволенням. І навіть посуд митиму сама. А він нехай посидить у декреті з усіма супутніми обов’язками. Пропозиція чоловіка протверезила, він ще чотири дні після цього не забував мити за собою посуд вночі.

Коли чергового ранку раковина мене зустріла брудними чашками, тарілками, виделками та сковорідкою, я для себе вирішила, що вистачить. Час вводити санкції. Ось із цього дня я готую тільки собі та дітям. Увечері в холодильнику порожнеча та холод, тільки соуси сиротливо стоять у дверцятах та продуктах, з яких ще щось готувати треба.

Перший раз чоловік здивувався, але потім зрозумів, з чого це все. Закотив очі і сказав, що я дурницями маюсь.

Я відповідати на це нічого не стала. Ось уже два тижні чоловік на підніжному кормі. Що здобув, те й з’їв. Сам чоловік із кулінарії може зробити три страви – яйця смажені, макарони та пельмені. Але на цьому він довго не протягне, смачно та різноманітно поїсти чоловік дуже любить.

Ну ось і подивимося, що переможе – лінь або обжерливість. Я ставлю на другий варіант.