Марина сиділа і слухала розмірене цокання настінного годинника. На столі стиг пиріг, випечений на честь ювілею їх з Андрієм шлюбу. Андрій іти додому не поспішав: звично збрехав, ніби затримується на роботі. Коли годинник пробив північ, Марина пішла спати. А зранку зібрала речі у валізу, викликала таксі та поїхала. Записку вирішила не залишати. Навіщо? Андрій на ранок так і не прийшов додому

Марина знала, що в її чоловіка вже два роки стосунки із секретаркою. Невірний чоловік усілякий раз намагався вдавати, що просто затримується на роботі. Але його акторська майстерність залишає бажати кращого. Марина дізналася про коханку від колег чоловіка буквально через тиждень, як розпочався їхній роман.

Марина міркувала про те, який же наївний у неї чоловік. Осінні краєвиди пролітали крізь вікно таксі, а в голові крутилися дивні думки. Що це за відчуття? Вона думала, що відчуватиме провину. Але, здається, відчуває лише волю. Начебто вперше змогла відкрити старе підвальне вікно і зробити ковток свіжого повітря.

На річницю жінка підготувала сюрприз – забронювала на тиждень затишний дерев’яний будиночок у горах. Думала, що вони з чоловіком відпочивають далеко від суєти великого міста і їхні стосунки налагодяться. Ага, він навіть не згадав про цей день. Що ж, доведеться вирушити на відпочинок на самоті. Вона навіть не пам’ятала, коли за останні двадцять років взагалі сама кудись вибиралася.

До поїзда лишалося п’ять годин. Марина залишила валізу в камері схову і вирішила прогулятися. Неподалік вокзалу вона помітила новий салон краси з яскравою миготливою вивіскою. Якщо чесно, вона гадки не мала, скільки коштують послуги майстрів. Однак у гаманці була кругленька сума і Марина вирішила зайти всередину.

Вона півроку відкладала гроші, щоби можна було класно провести час із чоловіком.

– Дякую, коханй, я вперше в житті витрачу на себе, – подумала Марина і посміхнулася.

Вона відчула себе зовсім молодою дівчиною. Начебто їй подарували на день народження гроші, і тепер можна побалувати себе. Приємна дівчина біля стійки реєстрації записала її до майстра манікюру та перукаря. За півгодини кабінет звільниться, а серце виривається з грудей, як перед іспитом.

Марина щосили намагалася заспокоїтися, але руки продовжували зрадницьки тремтіти. Їй навіть хотілося просто втекти із салону і не просити повернути гроші. На щастя, ці думки перебив голос майстра, котра запросила свою клієнтку на процедуру. “Ну все, назад дороги немає!”

Марина зручно вмостилася в м’якому рожевому кріслі і простягла руки майстру. Невже це все справді відбувається у її житті? Це точно не сон? Вона відкинулася на спинку крісла і заплющила очі в приємному блаженстві.

Коли майстри закінчили роботу, вона подивилася в дзеркало і злякалася. Марина не впізнавала своє відображення. Перукар підібрав їй холодний шоколадний колір, який контрастно підкреслював овал обличчя. А нова стрижка настільки підходила жінці, що навіть важко було уявити її з минулою.

Марина вдивлялася в дзеркало і не могла підібрати слова від захоплення. Вона не вірила, що може бути такою гарною. Темний колір волосся робив виразнішими вилиці та великі очі. А червоний глянсовий манікюр надавав жіночності, якоїсь легкості та навіть кокетливості.

Марина вирішила, що не візьме трубку, якщо зателефонує Андрій. Нехай пише повідомлення, якщо прям закортить.

– Як здорово, до речі, що в горах поганий зв’язок! – Марина не впізнавала власні думки.

Це вона радіє можливості відпочити на самоті? Ще вчора весь день горбатилася на кухні, відгукуючись на «принеси, подай». А сьогодні насолоджується передчуттям відпустки. Дивовижно!

У горах Марина чітко усвідомила, що вона не заслуговує на таке звернення. Чому для чоловіка вона виконує функцію смиренної служниці? Чому діти цінують її за кількість пиріжків? І чому буквально все у домі тримається тільки на ній? Від почуття несправедливості з очей струмками проливались сльози.

Наступний ранок був, напевно, одним із найкращих у її житті. В неї ніби виросли крила. Вона відчувала, як тягар відповідальності розчинився і зник у холодному гірському повітрі. Додому жінка повернулася із запасом сил та енергії на цілий рік.

Переступивши поріг будинку, Марина почула агресивний голос чоловіка:

– Що, вирішила з’явитися?

Вона лише трохи посміхнулася і пройшла в будинок. Вона навіть не здогадувалася, що весь тиждень Андрій нервово чекав на її повернення, ігноруючи дзвінки від коханки.

– Марина, нам треба поговорити, – знову звернувся до неї чоловік. На що почув спокійну відповідь:

– Не сьогодні, я втомилася.

Поки Марин приймала ванну під улюблений серіал, Андрій встиг обдзвонити всіх дітей. Сказав, щоб завтра зранку приїхали терміново. Він не знаходив собі місця і взагалі не впізнавав дружину.

Приїхавши до батьків, діти було не могли відірвати погляд від мами. Вони засипали її компліментами та розпитуваннями, що трапилося. Марина ж лаконічно відповідала, що вона просто вирішила трішки змінити своє життя.

– Чого розсілася, накривай на стіл! – подав свій голос господар будинку.

–  У тебе руки відмовили? Чи ти забув як готувати їжу? – так само спокійно відповіла Марина. І Андрій, і діти завмерли в шоці. Мама не лише зовні змінилася до невпізнання.

– Маю повідомити, що я подаю на розлучення і з’їжджаю до нашої квартири, яку ми здавали весь цей час. Причину розлучення не називатиму. Якщо батько захоче, то хай сам вам розповість. Чекатиму в гості, обов’язково привозіть онуків. Що ж, дорогі, давайте я вас усіх обійму, у мене за 15 хвилин автобус.