Не знаю, як пояснити чоловікові, що я не хочу бачити всю його рідню в нашій квартирі на новий рік. Адже йому дуже весело, а мені залишається тільки готувати і обслуговувати цей натовп

Я одружена три роки. На відміну від мене, у чоловіка велика та галаслива сім’я – у його батьків ще двоє дітей, чоловік із них найстарший, але різниця невелика. Чоловікові 29, його середньому братові 27 років, а молодшому 25. Усі вже одружені, є діти.

У перший рік нашого заміжжя склалося так, що ми з чоловіком на новий рік поїхали в теплі країни. Відразу після весілля подорожі не вийшло, тому ми брали заздалегідь тур на новий рік. І чудово відпочили. А ось минулого року відзначати новий рік вирішили у нас.

– У вас хоч усі помістяться, та й їхати всім буде зручно, – вирішила тоді свекруха.

Ми й не протестували. Мені від бабусі у спадок дісталася трикімнатна квартира, дітей у нас поки що не було, тож місця вистачало. Але я собі навіть не уявляла, в яке пекло це виллється. До цього з усією сім’єю чоловіка я бачилася тільки на весіллі, але тоді ми гуляли у ресторані, а відзначали у рідному місті чоловіка, тож розміщенням я не займалася.

Родичі чоловіка приїжджали перед самим святом – 31 грудня. Звичайно, поки вони приїдуть, поки відпочинуть з дороги, пройде багато часу. Готувати вже ніколи. Тому я самовіддано займалася готуванням на весь натовп. А приїжджав саме натовп – свекруха зі свекром, два брати з дружинами, і з ними ще троє дітей від року до п’яти років. Разом зі мною та чоловіком виходило 11 людей.

Їди на такий натовп треба було багато. Родичі скинулися грошима, щоб ми закупили продукти, але закупівля продуктів – це найменша проблема. Адже це ще треба приготувати. А хто, окрім мене, це робитиме? Чоловік максимум посуд мив і бігав за інгредієнтами.

Тридцять першого я встала о п’ятій ранку, тому що о шостій мали вже приїхати перші гості. Чоловік вирушив зустрічати їх на вокзал, а я почала готувати сніданок. Потім гості потяглися низкою і чоловік літав від вокзалу до будинку і назад.

Гості спілкувалися, ділилися новинами, сміялися, але допомагати не поспішали. Я ж збивалася з ніг. Мене постійно смикали, бо треба було то одне, те інше. Усіх треба було і нагодувати, і напоїти, і розмістити. Коли ми сідали за стіл, я вже ніг не відчувала під собою. Навіть до ладу привести себе в порядок часу не вистачило.

Зате гості сяяли . Нахвалювали частування, веселилися, а я постійно бігала, то одне нарізати, то гаряче дістати, то протерти, що розлили діти. Коли всі викотилися надвір запускати феєрверки, я залишилася наводити порядок. Спати звалилася о четвертій годині, мені вже нічого не хотілося.

А на ранок все наново – нагодувати, напоїти, прибрати, приготувати. Гості відпочивали. Спеціально вони не наводили безладдя, але все одно в раковині завжди був посуд, а запаси приготованих страв танули на очах. Коли чоловік усіх виводив гуляти, я бігла готувати, прати, пилососити і намивати, щоби до повернення гостей уже все було. Інакше б я взагалі нічого не встигла.

Гостювали вони у нас до третього числа, а потім почали роз’їжджатися. Мене хвалили за гостинність, дякували за все, всі залишилися задоволені. А я потім ще два дні все прибирала, і мені вже нічого не хотілося тільки лежати і дивитися в стелю. Сил не було навіть у гості зібратися, начебто всю енергію витягли пилососом.

Більше таких пригод я не хотіла. А тут знову лунає дзвінок свекрухи, що хочуть у нас зібратися на новий рік. Адже так славно погуляли минулого разу. Чоловік уже навіть погодитись встиг, адже він теж чудово відпочив. У мене ж з’явилося дике бажання взяти квиток і кудись поїхати, щоб не крутитися білкою в колесі.

Чоловікові я висловила своє невдоволення, але він не зрозумів, що мене не влаштувало – грішми рідня скинулася, мене всі нахвалювали, та й весело ж було.

Мені весело не було. А чого веселого в безперервному прибиранні та готуванні? Чоловік обіцяв, що цього року все буде по-іншому, він мені допомагатиме в усьому. Але знаю я цю допомогу – помиє тарілку, а потім із братом чи батьком язиком зачепиться і все, допомоги й не було.

Не знаю, що робити і як сказати, що не хочу знову приймати весь натовп рідні у себе. Як це зробити так, щоб ніхто не образився, стосунки зі родичами псувати не хочеться, адже вони нічого поганого мені не зробили.