По лавровому листку всюди – багато років кладу його і в цукор і в борошно, навіть у горщики квітів. Я не божевільна, розповідаю причину

Була справа – завелася в мене в кухні харчова міль.Це я від’їжджала по роботі на півроку у відрядження, залишила зовиці ключі, квіти поливати. А вона примудрилася на цей час переселитися до мене з дітьми, доки зі своїм чоловіком сварилася.

Жінка вона невимушена, до неї то подружки пруться, то особисте життя вирує. Вона ще й любителька по будь-яких дешевих сумнівних місцях речі та продукти купувати, зате прибирання робити не дозовешся. Тож до мого повернення в мене літала міль і в усіх банках щось завелося.

Загалом, у тій метушні я звернула увагу, що лавровий лист, навіть відкритий, залишився цілим і чистим, я його навіть залишила, як зараз пам’ятаю.

– Хоч щось уціліло, — здивувалася так, що навіть уголос заговорила.

Потім почала викидати банки з макаронами та крупами, і тут теж цікавий момент. Мабуть, зовиця примудрилася пачку лаврового листа просипати. Так ось, у банку вівсянки та житнього борошна, куди вони потрапили, жодних черв’ячків виявлено не було.

Тоді я викинула їх за компанію, не хотіла ризикувати. Але вирішила на майбутнє тримати у всіх крупах по лавровому листочку.

Кладу його у всі відкриті упаковки від борошна до цукру. Тільки в чай ​​не наважуюсь.

Потім задумалася, адже в горщиках вазоні теж мошкара селиться. А чи не спробувати перевірений метод? Розставила по листочку в ґрунт, глибше, щоб вигляд не псували. І мошки зникли!

Більше того, в горщиках більше не селиться ні павутинний кліщик, ні щитівки, ні інша напасть. При цьому не страждають коріння, не чахнуть від отрути рослини. І навіть кіт, якщо йому вдасться дістатися до улюбленої фіалки, не отруїться.

Тому користуюся цим методом, розповідаю подругам та знайомим. Уже років шість з того часу минуло, лаврушка мене ще не підводила. Та й ключі більше нікому не даю, з мене вистачить!